Летиція: як розлучена журналістка стала королевою Іспанії

Король і королева Іспанії Феліпе і Летиція святкують сьогодні 19-ту річницю весілля. 22 травня 2004 року вони побралися. Хоча спочатку обставини не надто їм сприяли.

“Караван історій” розповідає про неймовірну історію кохання принца-спадкоємця та Летиції Ортіс Рокасолано. Вона так закохала в себе майбутнього короля, що він заплющив очі на раніше немислимі для іспанської корони обставини: незнатне походження, перше заміжжя, незаконний аборт і позування оголеною.

---

 

– Алло, Феліпе, – здавалося, що його давній приятель Педро Еркісія хвилюється (голос журналіста переривався, наче той задихався). – Це правда, що вечір і частину ночі ти провів із Летицією Ортіс Рокасолано?

– Господь з тобою, Педро, я повернувся додому о шостій ранку, щойно ліг спати, і тепер твій дзвінок, – принц Феліпе був неймовірно здивований. – Сподіваюся, у тебе є для цього вагома причина.

– Я тільки хотів тебе попередити про Летицію. Будь з нею обережний, любий, це не жінка, а акула. Вона може прожувати і виплюнути будь-якого чоловіка, хай він хоч тричі принц: ні авторитетів, ні табу для цієї серцеїдки не існує.

– Мені здається, ти перебільшуєш, – обережно зауважив Феліпе, сперечатися з Педро після безсонної ночі йому категорично не хотілося.

– Я розумію, – зітхнув Еркісія, – ти мені не віриш… Летиція вміє справити враження. Вона страшенно приваблива і може закрутити голову будь-кому, але мій обов’язок сказати тобі, що вона далеко не така проста, як здається, і я б не хотів, щоб ти виявився її черговою жертвою.

– Дякую, Педро, мені приємно, що ти так піклуєшся про мене, я подумаю над твоїми словами і зроблю правильні висновки, – закрив тему Феліпе.

Попрощавшись, він натиснув на телефоні кнопку відбою. Потім підійшов до вікна і, дивлячись вдалину невидячими очима, посміхнувся – згадав учорашній вечір. Невже він – нарешті! – знайшов ту, яку так довго шукав?

Феліпе довго ходив у женихах. Високий, красивий, зі спортивною фігурою (принц професійно займався вітрильним спортом), він залишався недосяжною мрією для тисяч дівчат, але сам, на їхній жаль, під вінець не поспішав. Першою серйозною коханою іспанського принца стала Ісабель Санторіус, з якою він познайомився на галасливій студентській вечірці.

Продовжувачка старовинної іспанської династії, дочка знатного аристократа і красуні аргентинки, у свої неповні двадцять років Ісабель встигла сьорбнути лиха. Вона пережила розлучення батьків і новий шлюб матері, яка під впливом чоловіка, вітчима Ісабель, стала наркоманкою.

Дівчина змушена була тікати з Перу, де залишилася мати зі своїм другим чоловіком, в Америку. Там закінчила університет, влаштувалася працювати в ООН і за першої ж нагоди повернулася в Іспанію. Ісабель не була красунею, але її життєлюбність, чарівність і сексуальність не могли не хвилювати – і Феліпе закохався.

Звичайно, він розумів, що Ісабель не могла стати його дружиною: королівська родина ніколи не схвалила б такого мезальянсу. Але він був щасливий з цією жінкою і ні про що інше думати не хотів. Вона називала його «мій прекрасний принц», а він познайомив її з батьками, що, як відомо, є найвищою ознакою серйозності намірів чоловіка до жінки.

Король Хуан Карлос і королева Софія не сказали категоричне «ні», але й “так” говорити не поспішали. За два роки королева винесла Ісабель вердикт, сказавши в інтерв’ю: «Дівчина мого сина приємна, але вона не зможе стати принцесою, а згодом королевою – для цього їй не вистачає сили волі і витримки».

– Що мала на увазі мама, коли говорила таке? – здивовано запитав Феліпе у батька, стискаючи в руках газету з інтерв’ю Софії.

— Про це тобі треба було б запитати в неї, — усміхнувся Хуан Карлос, — але, думаю, вона хотіла сказати, що королева — така ж професія, як і будь-яка інша. І вона вимагає певних якостей характеру, без яких у ній просто нема чого робити. Найкраще про це написав Олександр Дюма у «Королеві Марго».

Пам’ятаєш, у фіналі розповіді героїня, забравши голову коханого після страти, приїжджає на бал, де не може не з’явитися. «Королева, у вас на рукавичці кров», – каже їй хтось із присутніх. – “Зате на моїх губах посмішка”, – відповідає Марго. Мабуть, це все, що потрібно знати про професію королеви. Ісабель – хороша дівчина, але їй таке не по зубах.

Мабуть, вона і сама це відчула, бо незабаром пара розлучилася мирно, без образ і взаємних звинувачень. Ісабель повторила долю своєї матері – вийшла заміж, народила дитину, розлучилася і поїхала з Іспанії. Феліпе випустив її з поля зору, хоча спочатку часто згадував, як весело їм було в її маленькій квартирці на вулиці Алькала. Але поступово спогади ставали все блідішими, поки остаточно не стерлися.

На той час батьки відіслали принца подалі від іспанських дівчат, що націлилися на нього – вчитися в університеті в США, але Феліпе і там зустрів кохання. Нею стала довгонога Джигі Говард, що походила з не менш сумнівної родини, ніж Ісабель Санторіус: дідусь Джигі за часів сухого закону входив у “сім’ю” знаменитого гангстера Аль-Капоне.

Вже однієї цієї причини було достатньо для того, щоб міс Говард і мріяти не могла про шлюб з Феліпе і, як наслідок, про іспанський престол. Так вона ще й народилася американкою — Іспанія не зрозуміла б свого принца, якби він обрав її за дружину: представниць наддержав тут не дуже шанують. У свій час Феліпе всерйоз подумував про те, щоб зректися майбутньої корони, одружитися з Джигі і назавжди залишитися в США.

Проте реалізуватися цим планам не судилося: під час канікул принц познайомився з норвежкою Евою Саннум. Висока струнка блакитноока блондинка навчалася в університеті, хотіла стати журналісткою та підробляла моделлю – рекламувала спідню білизну.

Іспанська громадськість зустріла Еву гостро: і зовнішність у неї невідповідна (де це бачено, щоб майбутня королева була дилдою під два метри на зріст, а світлі очі та волосся для спекотної Іспанії взагалі нонсенс!), і поведінка неналежна (Саннум приписували безліч романів). Іодягається як дівчина легкої поведінки (Еві так і не пробачили мініспідниці, яку вона одягла на весілля норвезького кронпринца Хокона).

Іспанці зненавиділи Саннум і навіть складали петиції Хуану Карлосу з проханням не допустити її шлюбу з Феліпе. А після того, як старенька іспанська донья, зустріла на прогулянці по центру Мадрида Еву і плюнула їй в обличчя, дівчина вирішила, що з неї досить – ні любов до Феліпи, ні корона, що маячить на горизонті, не варті таких принижень.

Феліпе знову лишився сам. За наполяганням батьків він познайомився з баварською принцесою, сім’я якої хоч і втратила трон, але таки залишилася королівською. Принца не збентежило, що в роду у дівчини були божевільні і недуга могла передатися у спадок майбутнім дітям. На щастя для Феліпе, стосунки не склалися, тому що в його житті з’явилося його справжнє кохання – Летиція Ортіс Рокасолано.

Чому того дня Летиція сама поїхала до Галісії на знімання сюжету про аварію біля берегів Іспанії ліберійського нафтового танкера «Престиж», замість того, щоб послати когось із журналістів, сьогодні вона й сама не може відповісти. Якщо все-таки існує те саме провидіння, про яке так багато говорять, то, мабуть, саме воно тоді втрутилося в їхнє життя – її та принца Феліпе.

Чуття, яке прийнято називати шостим, змусило її залишити затишну студію та вирушити за кілька сотень кілометрів від Мадрида. На узбережжі дув немилосердний штормовий вітер, і Летиція з оператором дуже швидко зняли всі прші та дальні плани.

Подумавши, що без коментарів офіційних осіб ніяк не обійтися, вона рішуче попрямувала до членів іспанського уряду, які прибули на місце катастрофи. Шпильки глибоко в’язли в піску, але Летиція ніколи не дозволяла собі з’являтися на роботі у взутті без підборів, не змінила вона цього правила і зараз.

Винятком були її репортажі з гарячих точок, в які вона їздила нарівні з колегами-чоловіками, але це зовсім інша історія: в охопленому військовими діями Іраку, на шпильках, вона не тільки виглядала б безглуздо, а й наразила б на небезпеку власне життя.

Феліпе Летиція побачила здалеку – статний, високий, підтягнутий, він виділявся на тлі чиновників та їхніх референтів. Вона мимоволі замилувалася принцом, до якого завжди ставилася з симпатією, – все-таки в найближчому майбутньому в Іспанії буде дуже видний, інтелігентний і демократичний король. Їй подобався Хуан Карлос, який перехитрив самого диктатора Франко і встановив у країні демократію, але син за всіма статтями перевершував батька.

– Ваша високосте, – Летиція гукнула Феліпе, який задумливо дивився у бік моря, – ви не відмовитеся дати коментар нашому телеканалу? Нам хотілося б знати вашу думку про катастрофу.

– Звісно, – принц посміхнувся своєю м’якою сором’язливою усмішкою, від якої в Летиції раптом солодко защемило серце, – питайте.

Феліпе говорив щось розумне про екологію та економіку, а сам думав тільки про те, що не може відпустити її, не домовившись про наступну зустріч.

– Я задовільнив вашу цікавість?

– Більш ніж, – вдячно посміхнулася Летиція.

– Тоді, маю надію, і ви мені не відмовите – залишите номер свого телефону? – з надією запитав Феліпе.

Вони зустрілися на вечірці в популярному мадридському нічному клубі «Вулиця 54». Побачивши Летицію, принц здивувався: він жив очікуванням цього побачення, але за той час, що вони не бачилися, встиг забути, яка вона тендітна і мініатюрна і одночасно сильна і з характером – цікаво навіть, як такі протилежні якості співіснують в одній особі.

Згодом Летиція часто дивуватиме і захоплюватиме його своїм гострим розумом, аналітичними здібностями, почуттям гумору. Навіть через роки йому буде цікаво з нею, ніби у них перше побачення, а небагато прожитих разом років за спиною.

Принц з першого дня їхнього знайомства зрозумів, що зустріч з Летицією не випадковість, у мріях він уже пов’язував з нею свою долю. Сама ж жінка жодної хвилини не вірила в серйозність їхніх стосунків: щоб спадкоємець іспанського престолу пов’язав своє життя з дівчиною з народу?! Та не буде такого ніколи.

Незважаючи на те, що побачення йшли одне за одним, вона сприймала це як роман без зобов’язань – і не більше. Аби їй тоді хтось сказав, що не пройде і десяти років, як їй одягнуть на голову корону, вона тільки засміялася б.

Феліпе довго приховував стосунки з Летицією не лише від преси, а й від сім’ї – розумів, що батьки, король Хуан Карлос та королева Софія, не будуть у захваті і від її кандидатури. Вони розраховували, що син одружиться із особою королівської крові.

Ось, наприклад, чудова наречена – шведська принцеса Вікторія. Батько і мати спали і бачили, що їхні сім’ї породичаються, але молоді люди тільки дружили і про те, щоб піти під вінець, навіть не думали.

– Та що ж тобі треба? Яку наречену ти шукаєш? – під час розмов із сином вроджена витримка часто зраджувала королеву Софію. – Чому ти не хочеш звернути увагу на Вікторію? Чудова дівчина з гарної сім’ї, вона стала б тобі ідеальною дружиною – у їхній родині всі жінки скромні та хазяйновиті.

– Мамо, вона справді гарна дівчина, але я не люблю її, – стояв на своєму Феліпе. – Ми друзі, але й тільки, чому ти не хочеш мене зрозуміти?

– Тому що, синку, – вступав у розмову Хуан Карлос, – крім любові та власного задоволення, є ще таке поняття, як обов’язок, і заради нього часом доводиться жертвувати особистим щастям.

Софія обпекла чоловіка обуреним поглядом, як і раніше, красивих сірих очей – про розгульний спосіб життя монарха знала вся Іспанія! – але промовчала.

– Тату, перестань читати мені мораль, я вже не маленький, мені тридцять чотири роки, – стомлено скривився Феліпе. – Моєю дружиною стане та, яку я полюблю і яка буде гідною бути матір’ю моїх дітей, а в майбутньому – і королевою Іспанії. Я хочу, щоб вона погодилася йти поруч зі мною по життю і розділяти зі мною всі труднощі та турботи, які мені доведеться пережити. А вже буде вона знатною чи ні, мене не хвилює: я ж одружуся з нею, а не з низкою її шляхетних родичів, зображених на запорошених портретах, що висять на стінах палацу, в якому всі вони народилися, жили і померли.

— Часом ти буваєш нестерпним, — зітхнула Софія, — і, гордо випроставшись, справді королівською ходою вийшла з вітальні, а за нею, не сказавши ні слова, пішов і батько.

Феліпе дивився їм услід і думав про те, який скандал вибухнув би зараз у палаці, дізнайся батьки про те, що таку жінку він уже знайшов, більше того, вона – страшно сказати! – не принцеса і навіть не аристократка, а телеведуча.

«Розлучена простолюдинка – майбутня королева Іспанії?!» – преса обурювалася з приводу вибору Феліпе. На тлі його матері, королеви Софії, дочки грецького короля та представниці династії Глюксбургів, вона програвала у походженні: блакитна кров у венах Летиції не текла. Її дід був таксистом, бабуся – журналісткою, її шляхом пішов і батько, а мати все життя працювала медсестрою. За сімейною традицією журналістикою захопилася і Летиція – закінчила університет Мадрида.

Вперше Летиція закохалася у шістнадцять років – втратила голову від Алонсо Герреро Переса, викладача літератури з університету Екстремадури. Вони щасливо прожили в цивільному шлюбі довгі десять років, але коли офіційно оформили стосунки, зрозуміли, що кохання пішло, і за рік розлучилися. Перес хотів стати письменником, кожну вільну хвилину присвячував своїй творчості і так глибоко поринав у світ мрій, що нічого більше не бачив і не чув.

Летиція багатьом була зобов’язана Алонсо: він навчив її розбиратися в літературі та людях, відчувати сенс і значення слів і вміти вибудовувати їх у речення так, щоб вони не лише давали максимум інформації, але й справляли враження, – у майбутньому ці знання та вміння знадобилися їй у роботі на телебаченні.

Вони розлучилися мирно – ні дітей, ні багатства не нажили, тож ділити їм не було чого. Сьогодні документи цього процесу розлучення зберігаються в суді невеликого містечка Арганда-дель-Рей – у сейфі, який неможливо ні віднести, ні розкрити, подарованому муніципалітету урядом Іспанії, щоб папери не потрапили до рук журналістів і не стали надбанням громадськості.

Щоправда, Перес обіцяв журналістам, що напише книгу, в якій докладно розповість про всі таємниці своєї колишньої дружини, але ті, хто на це розраховував, були розчаровані: книгу він написав, втім, жодного секрету так і не розкрив, можливо ніяких скелетів у шафі їхнього спільного життя і не було.

Не можна сказати, що Летиція дуже переживала розлучення, але разом з Алонсо йшла ціла епоха. У чомусь щаслива, у чомусь не дуже, але це було її життя, і жінка щиро оплакувала його. На щастя, молодість досить швидко взяла своє – Летиції лише двадцять шість, вона абсолютно вільна і може робити все, що хоче.

Так красуня і вчинила – своє нове, незаміжне життя почала з пошуків, але не нового кохання, а роботи. Їй пощастило: вона потрапила на телебачення, де дуже швидко зробила хорошу кар’єру, пройшовши шлях від простої журналістки до ведучої вечірньої програми новин на каналах CNN, Bloomberg TV і TVE (останній став вершиною її телевізійної кар’єри).

Звісно, Феліпе неодноразово бачив її на екрані, але йому й на думку не могло спасти, що колись ця гарна, але така далека від королівського світу, в якому він народився і існував усе своє життя, дівчина стане його дружиною. Щодо самої Летиції, то її принц цікавив лише як об’єкт щоденних новин, а про те, що добра половина Іспанії щиро захоплюється ним, вона навіть не замислювалася.

У той час їй не бракувало шанувальників, багатьом з них вона відповідала взаємністю. Під час навчання у Мексиці Летиція познайомилася із молодим художником Вальдо Сааведрою. Легкий і пристрасний – у повній відповідності до спекотного американського клімату – роман, який ні до чого не зобов’язував, розвивався за всіма законами жанру.

Спочатку вони з Вальдо годинами розмовляли про мистецтво, потім він запропонував написати її портрет, але так захопився, що замість одного зробив кілька. На одній із картин Сааведра відобразив її топлес і з паперовим корабликом у руці. Полотно так сподобалося одному ресторатору з Акапулько, що він купив його, запропонувавши автору гарну суму, і повісив в обідній залі свого закладу.

Саме там портрет Летиції побачив музикант місцевого рок-гурту та переніс його на постер нового альбому. Погоджуючись позувати, майбутня королева і уявити не могла, що з часом ця картина стане джерелом неприємностей як для неї, так і для королівської родини.

Втім, набагато серйознішу помилку вона зробила, коли завагітніла від одного зі своїх коханців. Побачивши дві смужки на тесті, Летиція кулею увірвалася до спальні своєї сестри, з якою ділила квартиру.

– Боже! – закричала вона з порогу. – Що робити?

Еріка щойно прокинулася і не зовсім розуміла, що до чого. Бачила лише одне: її улюблена сестричка чимось страшенно засмучена.

– Я залетіла! – бідкалася Летиція. – Як мені тепер бути? Народжувати не можу – не буду ж я справді виховувати дитину без чоловіка, та й роботу в такому разі доведеться кинути. А аборти в Іспанії заборонені – не дай боже, стане відомо, що я зважилася на таке. Наслідки – до тюремного терміну. Порадь, що мені робити!

– Не знаю, – пролепетала у відповідь Еріка, – невже не існує ще якогось третього варіанту, який був би не таким жахливим, як перші два?

– На жаль, ні, – відповіла Летиція і, присівши на ліжко, замислилась. – Із двох зол доведеться вибирати менше.

Майбутня королева обрала аборт. Що їй тоді довелося пережити, вона ніколи не розповість нікому. Багато знала і бачила Еріка, але в її мовчанні Летиція впевнена. Приїхавши з лікарні, вона проплакала всю ніч, а вранці знову була на роботі – спокійна, впевнена у собі, лише трохи мовчазна.

Ніхто не знає і про те, що Летицію довго переслідували нічні кошмари: до неї приходила дівчинка, її дитина, яка так і не побачила світ. Після таких снів вона прокидалась у сльозах і вже до ранку не могла заплющити очей. Горе, яке вона старанно приховувала від сторонніх, померкне лише після народження її першої доньки, Леонор, але це буде пізніше. А поки що вона жила з постійною раною на серці, яка не хотіла затягуватися, незважаючи ні на роботу, ні на активний спосіб життя.

Феліпе не знав, що його батько давно дав вказівку своїй службі безпеки дізнатися про Летицію Ортіс Рокасолано все, що тільки можливо, і навіть більше. Завдання було старанно виконано: на стіл короля ліг значний звіт, після прочитання якого для Хуана Карлоса не залишилося секретів у житті майбутньої невістки. Численні детективи розкопали навіть те, про що сама Летиція не знала чи встигла забути, і далеко не всі деталі вкладалися в горезвісне уявлення про горезвісну королівську честь.

– Я довго думав, як вчинити з документами та відомостями, які потрапили до моїх рук, – Хуан Карлос суворо глянув на сина і поклав долоню на теку з досьє, – але потім вирішив, що ти повинен про це знати. Тут зібрано все: факти з життя твоєї нареченої, не підтверджені, але, щонайменше, варті уваги чутки. Є навіть аналіз її особистості.

– Не тільки чутки, але й факти мене не цікавлять, – Феліпе дивився на батька твердо і спокійно, і Хуан Карлос зрозумів, що син все для себе вирішив і не відступить. – Я одружуся з Летицією, навіть якщо ти не даси мені свого благословення і позбавиш права в майбутньому зайняти іспанський престол. Зрозумій, я її люблю.

– Твої почуття роблять тобі честь, – усміхнувся король, – і я не збираюся тебе відмовляти, просто хотів, щоб ти подивився на свою майбутню дружину тверезо, знявши рожеві окуляри, в яких ходять усі закохані.

Заручини Феліпе та Летиції відбулися під час сімейної вечері у палаці Сарсуела – приватної резиденції іспанських королів, розташованої на півночі Мадрида. У парадну залу по його покоях вона йшла спокійно і впевнено, дзвінко цокаючи підборами своїх черевичків, і Феліпе, який вів Летицію під руку, мимоволі замилувався нею: елегантний костюм, акуратна, волосинка до волосинки, зачіска, ніяких прикрас і при цьому – істинно королівська постава і незворушність.

Під час вечері наречений і наречена – а тепер у них були всі підстави іменувати себе так, а не інакше, – обмінялися подарунками: Феліпе одягнув на палець Летиції каблучку із сапфіром, а вона вручила йому сапфірові запонки та історичний роман Мар’яно Хосе де Ларра «Паж короля Енріке Слабого» – останнє особливо зворушило принца.

Те, як змінювалося ставлення іспанців до Летиції, інакше ніж дивом не назвеш. Їм подобалося в ній все: манера одягатися (вона підтримувала та підтримує іспанських модельєрів Феліпе Варелу, Роберто Етчерберію, Лоренсо Капріле), ощадливість та економність (могла зпросто з’явитися у футболці за п’ятнадцять доларів та сережках за дванадцять на публіці) і, звичайно ж , близькість до народу, причому не стільки за походженням, скільки за способом життя.

Вона часто залишає палац, щоб побувати на гучній виставі або пообідати з друзями чи своїм чоловіком-домосідом, якого доводиться чи не силою витягати з палацу. Іспанці вважають Летицію своєю, адже вона, як і багато хто з них, не народилася зі срібною ложкою в роті і знає, що до чого: навчалася у звичайній, а не елітній школі, в університетські роки обідала в дешевих забігайлівках, брала позику в банку на покупку скромної квартири в демократичному районі Мадрида.

Її цінують за те, що вона наблизила до простого люду і свого чоловіка, розплющивши Феліпе очі на реальний світ за парканом королівського палацу. А ще вони чекають, що завдяки їй жінки королівської сім’ї знайдуть рівні з чоловіками права, а аристократичний спосіб життя з часткою гедонізму зміниться демократичним.

Хто не сприйняв перетворення телеведучої Ортіс на принцесу Летицію, то це її колеги-журналісти. Чи то всерйоз вважали, що Летиція зрадила професію, перекинувшись на інший бік барикад – у світ багатих і знаменитих, яких раніше критикувала у своїх програмах, чи просто заздрили. Але й вони згодом змушені були визнати: партію, подаровану долею, Летиція веде на відмінно – досі не зробила жодного неправильного кроку, який би відвернув від неї люблячу країну.

Адже в період підготовки до весілля трапилося кілька скандалів, і вони цілком могли перешкодити цій урочистій події, але несподівано для всіх ще більше зміцнили становище Летиції в серцях – як принца Феліпе, так і всіх іспанців. Спочатку, немов свідчення гріхів молодості, спливли фотографії тієї самої картини Вальдо Сааведри, де вона зображена топлес.

Художник, якого розшукали всюдисущі журналісти, заявив, що, окрім цієї, він має й інші картини та фотографії, на яких майбутню принцесу зображено повністю оголено, і навіть пообіцяв опублікувати їх у день весілля, але не зробив цього. Феліпе ж, коли його запитали про злощасну картину, відповів, що зображена на ній дівчина справді чимось схожа на його майбутню дружину, але це, швидше за все, не вона.

Справжню свиню Летиції підклав її двоюрідний брат Девід Рокасолано – написав книгу «До побачення, принцесо», в якій розговорив про незаконний аборт, зроблений десять років тому. Цей факт королівська родина коментувати не стала і зберігає мовчання досьогодні.

Перешкодою до одруження не стало навіть перше заміжжя Летиції. Духовенство вирішило так: якщо вона і Алонсо Перес не були повінчані, для церкви їх шлюбу не існує, а отже, Летиція може вийти заміж за Феліпе.

Перед весіллям наречена майже не бачила майбутнього чоловіка – весь свій час, з ранку до вечора, вона проводила у палаці, де королева Софія влаштувала їй справжній «курс молодого бійця». Майбутню принцесу муштрували, навчаючи всьому: як, відповідно до палацового етикету, правильно ходити і сидіти, як користуватися столовими приборами, носити одяг, підтримувати розмову та посміхатися. Повертаючись додому, Летиція без сил падала на ліжко і забувалася глибоким сном. Але варто було їй заплющити очі, як одразу ж – принаймні так їй здавалося – дзвонив будильник, і знову треба було вставати і вирушати на «навчання».

За день до церемонії королева Софія вкотре запросила невістку до себе.

– За минулий час ти багато чого навчилася, але знання протоколу не найголовніше, що ти мала засвоїти, – сказала вона. – Я хотіла, щоб ти зрозуміла, до якої сім’ї потрапила і яке життя тобі відтепер доведеться вести. Тепер я певна, що ти готова. Ось, візьми, нехай вона прикрасить тебе у найважливіший у твоєму житті день, – королева простягла Летиції фамільну «пруську» платинову тіару, зроблену німецькими ювелірами в 1889 році для весілля бабусі Софії з принцом Греції.

Колись і вона сама, грецька принцеса, виходила заміж за молодого короля Хуана Карлоса I. При згадці про ті роки королева важко зітхнула.

Тоді її називали «Василісса тон Елітон» – королева еллінів. До шлюбу вона встигла здобути блискучу освіту і попрацювати медсестрою в пологовому будинку, заснованому її матір’ю, королевою Фредерікою. Зі своїм майбутнім чоловіком, сином графа Хуана Барселонського та спадкоємцем іспанського престолу, Софія познайомилася у 1954 році під час круїзу грецькими островами, влаштованого для представників європейських королівських сімей після Другої світової війни.

Вони розлучилися майже на сім років, але потім знову зустрілися і менше ніж за рік одружилися в афінському соборі святого Діонісія Ареопагіта. Це був шлюб з любові, Хуан Карлос не приховував свого ніжного ставлення до молодої дружини. Їй заради нього довелося принести чимало жертв – передусім, перейти з православ’я до католицтва, що означало втрату всіх прав на грецький престол. Але чого не зробиш заради кохання та майбутнього сімейного щастя! На жаль, воно було недовгим.

Не минуло й кількох років, як Софія дізналася: вона не єдина жінка у житті свого вінценосного чоловіка. Іноді інтрижки Хуана Карлоса ставали надбанням громадськості, щоразу завдаючи Софії величезного болю, адже чутки приписували йому більше тисячі жінок серця, яким він приділяв час і увагу.

Літо королівська сім’я проводила у своїй резиденції на Мальорці, і майже щоночі Хуан Карлос зникав з палацу – на мотоциклі їхав до своєї пасії, яка мешкала на острові, і повертався тільки під ранок. Ні для кого з прислуги походеньки короля не були секретом, і Софії було дуже важко зберегти видимість спокою під їхніми уважними і допитливими поглядами.

Чим вона рятувалася, де брала сили, що дозволяють пережити зради та неуважність чоловіка? У житті. Народила трьох дітей: у Феліпе є дві сестри, Елена та Крістіна. Писала книги з грецької археології, в якій добре розуміється, малювала, відвідувала театри та ходила на концерти. Всі ці заняття захоплювали королеву, але, на жаль, не давали їй жіночого щастя, тому вона щиро хотіла, щоб Летиція, одягнувши завтра старовинну тіару, була більш щасливою, ніж вона сама.

Весілля Летиції та Феліпе відбулося 22 травня 2014 року. Церемонія транслювалася у прямому ефірі, за нею стежили півтора мільярди людей. Для торжества наречена вибрала білу шовкову сукню з відкладним комірцем, чотириметровим шлейфом і ручною вишивкою від іспанського дизайнера Мануеля Пертегаза.

У мадридському кафедральному соборі Санта-Марія-ла-Реаль-де-ла-Альмудена зібралося понад тисячу людей, серед яких були принц Чарльз, йорданська королева Ранія, бельгійська королева Фабіола, грецька королівська родина, шведська принцеса Мадлен.

Коли молодята після вінчання вийшли на вулицю, пішов дощ – гарна прикмета, обіцянка довгого та щасливого сімейного життя. У кабріолеті з дахом із куленепробивного скла вони вирушили на вокзал Аточа, де за три місяці до цього стався теракт, – вшанувати пам’ять загиблих та підтримати постраждалих, а потім відбули на урочистий бенкет до королівського палацу.

Відтепер колишня телеведуча Летиція Ортіс гордо іменувалася принцесою Астурійською, герцогинею Монбланською, графинею Серверською та сеньйорою Балагер. Але чи почувалася себе щасливою?

Ставши принцесою, а потім королевою, Летиція начисто втратила право на приватне життя. Стриманість, стриманість та ще раз стриманість – відтепер такий девіз її існування. Повсякденне життя принцеси цілком і повністю підпорядковане палацовому протоколу, і навіть свої почуття вона має ретельно приховувати від оточуючих.

Коли у 2015 році від серцевого нападу помер коханий дідусь Летиції, 98-річний Франциско Рокасолано, батько її матері Паломи, їй не дали посумувати й кілька днів. Добре ще, що вона змогла скасувати похід на модний показ, що пройшов одразу ж після похорону, але вже наступного дня їй довелося вийти у світ, і тільки вона сама знає, яких зусиль їй вартувало приховувати сльози, які наверталися на очі.

Летиція ніяк не могла позбутися спогадів про те, як дідусь Франциско гостював у них з Феліпе особняку, коли приїхав на весілля, як хрестив їх дочок Леонор та Софію. Звичайно, він прожив довге та щасливе життя, але Летиція зовсім не уявляла, як тепер буде без дідуся, який завжди називав її своєю улюбленицею.

Смерть Франциско викликала у її пам’яті та іншу сімейну трагедію, що трапилася за вісім років до цього. Тоді з власної волі пішла з життя молодша сестра Еріка. Дівчина випила п’ять упаковок снодійного через нещасне кохання до красеня телеоператора Роберто Гарсія – за іронією долі саме він знайшов тіло без ознак життя. Смерть Еріки стала для Летиції страшним ударом.

Сестри були дуже близькі, коли королева ще була телеведучою, все ділили навпіл – і маленьку мадридську квартиру Летиції, і радості, і прикрощі. Гіркота втрати ставала в кілька разів сильнішою, варто Летиції згадати, як рідко вона останніми роками спілкувалася з сестрою. Державні обов’язки практично не залишали їй вільного часу, адже, якби вона була поруч, Еріка, можливо, і не зважилася б на фатальний крок.

Трагедія загострила й стосунки у королівській родині: Хуан Карлос рвав і метал – через неї усі Бурбони вкотре потрапили під приціл ЗМІ.

– Передай Летиції мої співчуття, – сухо сказав він синові по телефону, – але пам’ятай, що вина за те, що наша сім’я опинилася у центрі скандалу, лежить на тобі. Твоя дружина – прекрасна жінка, але з її сім’єю ти нічого не вдієш, все-таки особи королівської крові повинні одружуватися на рівні, тобі про це говорив ще твій дід, граф Барселонський. Але ти вважав за краще зробити по-своєму, і всі ми тепер пожинаємо плоди такого свавілля.

– Батьку, – спробував виправдатися Феліпе, – ми такі ж люди, як і наші піддані, і немає нічого поганого в тому, що вони сприйматимуть нас як рівних собі.

– З тобою неможливо сперечатися, за ступенем упертості ти перевершив всіх, у тому числі і твою матір, – парирував Хуан Карлос і в роздратуванні поклав трубку.

Втім, тоді преса пощадила почуття королівської сім’ї та, насамперед, самої Летиції. Про смерть Еріки писали багато, але стримано, наголошуючи, що країна поділяє горе Бурбонів та Ортіс Рокасолано. Жовта преса спробувала розпалити полум’я скандалу, написавши, що молодша сестра Летиції померла від передозування, але не снодійного, а наркотиків, але успіху ці статті не мали.

Країна щиро співчувала своїй улюблениці, яка, вагітна другою дитиною, в жалобі з голови до ніг, ридала на похороні. Серця її підданих розривалися від горя так само, як і її власне.

Звичайно, життя Феліпе і Летиції не можна назвати легким і добрим: вони сваряться і миряться так само часто, як і звичайні люди. Психологи, найняті Хуаном Карлосом перед весіллям, попереджали, що Летиція має непростий характер.

Душнознавці стверджували: вона схильна до самостійності настільки, що може бути різкою і навіть грубою, як це було з офіціантом, який у недобрий час вирішив піднести запальничку до сигарети Летиції, – вона відштовхнула його руку, сердито зауваживши:

“Може, ви не помітили, але я повносправна, принаймні поки що, тож обійдуся без вашої допомоги”. Хлопець, почервонівши як рак, ретирувався, а сама Летиція ще довго перебувала у зіпсованому настрої.

– Що б ти зробила, якби якийсь невіглас наважився подати тобі руку і допомогти вийти з автобуса? – кепкували з неї друзі.

– На щастя, я рідко їжджу в громадському транспорті, – парирувала Летиція, – інакше мені довелося б убити всіх так званих джентльменів, які нав’язують нам, жінкам свою увагу і заступництво.

Справжній грім пролунав, коли Летиція у досить різкій формі попросила чоловіка помовчати. “Дай мені закінчити!” – сказала вона. І все було б нічого, якби це сталося вдома, за міцними стінами їхнього маєтку. Але сімейна сцена розігралася на людях – на одному з тих численних світських заходів, які вони відвідують чи не щодня.

Навколишні спробували вдати, що нічого не сталося, але скандал був занадто гучним, щоб намагатися його зам’яти. Наступного ранку всі газети написали про нього з різним ступенем відвертості, але зміст усіх повідомлень зводився до одного: майбутній король Іспанії – жалюгідний підкаблучник, який терпить стусани від своєї дружини і не може дати їй гідної відсічі.

Почали навіть говорити, що Феліпе перетворився на чоловіка Летиції Ортіс, і це був відчутний удар по його чоловічому самолюбству.

– Вибач… Будь ласка, – Летиція благаюче дивилася на чоловіка, – я розумію, що була не права, зірвалася.

– Зрозумій, я поважаю твоє право на власну думку та особисту свободу, – стримано відповів Феліпе, і Летиція зрозуміла, як сильно він уражений (у нього дуже рідко буває такий чужий голос), – але мені б хотілося, щоб ти пам’ятала: ми знаходимося в центрі загальної уваги, тому поводитись потрібно відповідно. Люди в будь-якому випадку будуть судити про королівську сім’ю, але ми не повинні давати їм для цього привід.

– Подібне не повториться, ніколи і за жодних обставин, клянуся тобі, – рішуче пообіцяла Летиція і з того часу тримає своє слово.

У червні 2014 року в Іспанії відбулася історична подія: король Хуан Карлос I зненацька зрікся престолу. Феліпе мав стати королем, Летиції – королевою. Чи впорається вона з цією роллю? На той час це питання ставив собі багато хто. І найчастіше відповідали на нього ствердно. Летиція більше десяти років провела при королівському дворі, вивчила правила життя монаршої сім’ї аж до деталей.

За влучним висловом біографа королівської родини Пілара Урбано, вона може захистити дисертацію на цю тему. На питання, як бути з нічними втечами Летиції з палацу, коли вона поводиться як простолюдина, якою вона була і залишається, представники королівської родини відповіли так: нічого страшного й непристойного в них не було. І якщо Летиції – тепер уже не принцесі, а королеві – захочеться змінити парадну сукню на джинси та футболку та відвідати рок-концерт, вона цілком може це зробити.

На коронації Летиція стояла поруч із чоловіком і була чудова у розкішному білому костюмі від Феліпе Варела. Фотографам вдалося зафіксувати крупним планом її руку, яку вона подавала гостям. Побачивши знімок на сторінках глянцю, читачі ахнули від жаху: на опухлій і почервонілій руці були видно гематоми.

Але новоспечена королева трималася стоїчно і, незважаючи на біль, сліпуче посміхалася. Що ж, є така професія – бути королевою. І Летиція добре знає, яких жертв вона потребує.

---

P. S. Навесні 2022 року українські вояки у військовій допомозі від Іспанії знайшли записку: «Бажаю перемоги. З любов’ю, Летиція». Бійці не одразу зрозуміли, що це послання від королеви Іспанії – країни, яка допомагає нам зброєю, технікою, навчанням військових та прихистком для біженців. Не в останню чергу – завдяки королеві Летиції та усій королівській родині.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine, East News

Дивіться також:

Принцессе Швеции Виктории – 45 лет: как будущая королева вышла замуж за фитнес-тренера

Королева века. Невероятная история жизни Елизаветы II

Гарри: история блудного принца

Терпляча Попелюшка: як Кейт Міддлтон підкорила серце принца Вільяма