Цьогорічний «Золотий глобус» 2026 показав просту річ: чоловіча червона доріжка вже давно не обмежується «смокінгом за інструкцією». Так, класика нікуди не зникла — але її або підкручували фактурою та посадкою, або розбавляли кольором, або ставили “крапку” аксесуарами, які раніше вважалися територією жіночих виходів. У результаті доріжка виглядала не як парад однакових костюмів, а як стильова панорама вечора.
Класика, яка не виглядає “черговою”
У найкращому виконанні традиційний black tie не нудний — він просто дуже точний. На доріжці було чимало чоловіків, які обрали “правильний” смокінг без надмірних експериментів, але з посадкою, яка робить все: чисті лінії плечей, правильна довжина штанів, акуратний метелик — і готово. Такі образи не кричать, але виглядають найбільш “дорого” на фото й у живому кадрі.
Цей настрій добре тримали, зокрема, Леонардо ДіКапріо — він залишився в межах голлівудської класики без модних трюків, і саме це на ньому працює. У тому ж стилі були й виходи, де ключовим акцентом ставав не колір чи декор, а бездоганний крій — рівно той випадок, коли “простий” смокінг виглядає статусніше за найсміливіший експеримент.

Окремий плюс вечора — сміливіша (але все ще дуже елегантна) варіація класики з білим жакетом. Такий прийом завжди “підсвічує” людину в кадрі й одразу дає відчуття святковості, не перетворюючи образ на костюм.
Коли чоловіки додали колір і фактуру
Майкл Б. Джордан став одним із тих, хто показав, як працює колір: глибокий теплий тон костюма й більш “сонячна” подача сорочки зробили образ живим і сучасним, але без відчуття, що він “виділяється заради виділення”.

Ще один вдалий приклад — Кріс Перфетті: у морі темних смокінгів його більш насичений колір виглядав як ковток повітря. Це той випадок, коли ти не порушуєш дрескод, але одразу потрапляєш у підбірки “найстильніших”, бо камера любить контраст.

Глен Павелл пішов іншим шляхом — не кольором, а фактурою. Оксамит і загальна ретро-інтонація дали відчуття “old Hollywood”, але без музейності: образ залишився зібраним і сучасним.

Схожим “преміальним спокоєм” тримався і Джейкоб Елорді — його сила саме в мінімалізмі та посадці: жодних зайвих деталей, тільки правильні пропорції й упевнена подача.

Окремо варто згадати Овена Купера, який обрав не стандартний смокінг, а більш розслаблену сіру комбінацію — і саме ця “неочікувана нормальність” спрацювала. Вона виглядала дуже актуально на тлі суцільної урочистості.

Деталі, що робили вечір: брошки, “особисті” акценти і трохи рок-н-ролу
Якщо шукати один аксесуар, який цього разу реально став трендом, — це брошки. Чоловіки нарешті перестали боятися прикрас і використали їх як короткий стильовий меседж: маленький знак, який робить образ упізнаваним.
У цьому сенсі дуже виграшно виглядав Колман Домінго: аксесуари в нього не виглядали декоративним “пилом”, навпаки — задавали характер.

У той же ряд добре лягає Джеремі Аллен Вайт, який теж зіграв на акуратному, але помітному акценті: коли сам костюм стриманий, одна правильна деталь робить половину роботи.

А якщо говорити про моду “з характером”, то тут важко обійти Тімоті Шаламе: він знову приніс на доріжку свій фірмовий баланс між формальністю і бунтом. Це був не класичний black tie, а більш рок-н-рольна версія — і вона дала той самий ефект: ти дивишся й розумієш, що це не “ще один костюм”, а позиція.

І для контрасту — Адам Броуді, який показав інший тип стилю: “California cool”, де все виглядає ніби випадково простим, але насправді дуже продуманим. Такий образ не збирає овації як кутюр, зате дає те, що любить аудиторія: відчуття природності та легкості.

Дивіться також:
Золотий глобус 2026: головні переможці, несподіванки і те, про що говоритимуть ще тижнями















