“Я ще не усвідомив, що мами немає”: Алан Бадоєв – про втрати на війні і нову роботу

Режисер Алан Бадоєв зайнятий новою важливою роботою – над документальним фільмом про війну “Довга доба“. В інтерв’ю КП він розповів про нього, а також про найбільшу втрату під час війни, життя своєї родини у нових реаліях і фейкові концерти Макса Барських у росії.

“Наш фільм не про військову стратегію, не про політику і не про надзвичайний героїзм. Він про людей, у чиї будинки прилітають бомби, про тих, хто змушений тікати, залишаючи своє життя і все, що дорого, про тих, хто живе в окупації та бореться з нею. Він – про нас: простих українців, які здійснюють подвиг день у день”, – так описує своє бачення фільму “Довга доба” Алан Бадоєв .

“Головне завдання для мене – показати життя у кожному вікні зруйнованого будинку. Показати Україну до війни, те, як ми жили в останній мирний день, з чого складалася ця доба і на що перетворилося наше життя після першої бомби. Головними матеріалами для фільму є унікальні відеощоденники, які знімають самі українці – від дітей до дорослих – на свої телефони. Разом з ними ми занурюємось у найінтимніші моменти життя: коли ти сидиш у ванній, а зверху в будинок падають бомби, коли ти рятуєш свого сусіда після бомбардування, коли ти впізнаєш свого друга серед тіл убитих, коли ти відпускаєш коханого на війну та обмінюєшся з ним відео вночі – він у окопі, а ти у притулку. Це дуже інтимний фільм. Я хочу познайомити світ із душею України, хочу, щоб глядач зрозумів людей, яких винищує росія. Щоб кожна людина могла порівняти себе з тим, хто по той бік екрану”, – говорить Бадоєв.

А чи міг би режисер сам стати героєм свого фільму? “Не думаю, що моя історія може бути варта цієї картини. Я просто людина, яка втратила 25 років свого професійного життя. Війна знецінила багато того, що було дорогим у минулому. Але багато людей у нашій країні втратили набагато більше: хтось свій дім, хтось коханого, хтось життя. Моє минуле життя складалося зі сміху, подорожей та улюблених друзів, із відчайдушного почуття свободи. Я завжди жив без кордонів. Сьогодні багато людей втрачено, і дуже багато того, у що ще тільки доведеться повірити. Це складно показати у фільм”, – розповів Бадоєв.

На жаль, професійною сферою втрати Алана Бадоєва не обмежилися. 20 травня не стало матері режисера, але йому вдалося побути з нею в останні хвилини. “Тато живе недалеко від Києва. Я завжди сумую за ним, навіть якщо ми не бачимося всього тиждень. Адже він моя остання стіна, єдина людина, поряд з якою я все ще почуваюся дитиною. Мені вдалося побути з мамою у дні, коли вона пішла. Для мене це дуже тяжкий досвід. Можливо, я ще й не усвідомив, що її немає. Не можу зрозуміти, як люди старіють. Сильно запам’ятав її руки. Навіть наприкінці шляху вони залишилися найніжнішими, таких більше немає в жодної жінки з тих, кого я знаю”, – каже режисер.

До того ж, кліпмейкер поділився, чому росіяни не відстають від Макса Барських. “Так сталося, що Максима дуже любили у Росії. Він не схожий на їхніх зірок: закритий у житті, не зірковий, не тусовочний хлопець, який дарував щиру силу кохання на своїх багатотисячних концертах. Протягом семи років його хіти пронизували радіоефіри, і кожен знав його пісні напам’ять. Для них він був своїм. Втрата, яку завдав Макс своїми зверненнями до російської пропаганди, дуже глибока. Ніхто, навіть я, не очікував на це… Його слова безапеляційні, а ще він вільний у своїх рішеннях, чого росіянам не зрозуміти ніколи. Їх тримають гроші, кар’єра, слава… Максим ніколи не дорожив цим, для нього завжди була важлива музика та свобода. Російські ЗМІ буквально не знають, як дістати його та нівелювати його вчинок”, – переконаний Алан.

Фото: надані 1+1

Дивіться також:

Алан Бадоєв: “Українська мова – це кордон. Безвідповідально, якщо ти її не знаєш”

“Довга доба”: Алан Бадоєв показав перші кадри документального фільму про війну (ВІДЕО)

Алану Бадоеву – 41 год: откровенно о разводе, изменах, наркотиках и женщинах