Віктору Андрієнку – 64 роки: п’ять цікавих фактів про улюбленого актора

Сьогодні, 19 вересня, день народження святкує відомий український актор, режисер і продюсер Віктор Андрієнко. Йому виповнилося 64 роки.

Він зіграв у кількох десятках фільмів, подарував українцям “Шоу довгоносиків”. Андрієнко має потужний творчий доробок – і чимало історій про своє неймовірне життя. В день народження улюбленого артиста наводимо кілька цікавих фактів про нього.

Дитяча мрія і найбільша гордість

Віктор Андрієнко почав виступати на сцені з 10 років і завжди мріяв стати артистом. І хоч його не хотіли брати в театр, не здався! Віктор Миколайович досі продовжує тішити глядачів почуттям гумору та акторським талантом. А вже восени Новий канал покаже серіал «Зв’язок», у якому знаковий актор грає яскравого персонажа! Зі святкової нагоди Віктор Андрієнко поділився сокровенними спогадами.

– У своєму житті я найбільше пишаюся батьками. Бо вони не заважали, а, навпаки, постійно підтримували мене! Коли ще починав акторську діяльність в драмгуртку, а мені тоді було років 10, я відчував лише підтримку від тата й мами, – розповідає Віктор Андрієнко Новому каналу. – Пригадую історію, яка сталася на батьківських зборах, коли я навчався в шостому класі. Мене запитали, ким хочу стати. І я відповів: «Артистом». Увесь клас разом з їхніми батьками вибухнув голосним реготом. Тоді мій тато піднявся і сказав: «Це мій син, і це його мрія. І я його за це поважаю». Всі в класі так і застигли з відкритими ротами.

Екзотичні професії

Віктор Андрієнко починав шлях до успіху з роботи кулінаром, кондитером, провідником залізниці, монтувальником сцени та каскадером. “Перед роботою каскадером я вже мав перший розряд і перше місце у Запоріжжі серед юніорів з дзюдо, тож ефектно падати вмів. Після закінчення тоді ще інституту Карпенка-Карого мав у доробку близько 30 кінострічок, в яких я працював каскадером і постановником трюкових сцен. Навіть у театр спочатку взяли каскадером, а потім уже запросили в акторську трупу”, – каже Віктор Миколайович.

Каскадер повинен мати акробатичні здібності, бойову базу і знання про кіно. Тому трюки в фільмах – це особлива робота. Але небезпечна! “Іноді ми рятували життя одне одному, навіть не замислюючись про це. Під час знімання фільму «Канкан в Англійському парку» 1984 року у професійних кінологів я відшукав треновану вівчарку, яка вміла стрибати у висоту аж на два метри. Але в неї була проблема з агресивністю, – пригадує актор. – За сюжетом, собака мав розідрати верхній одяг на плечі каскадера. А дресирувальник повинен був тримати вівчарку дуже жорстко й відтягувати від каскадера. Проте в кадрі дресирувальника замінили на відомого актора, який грав хазяїна вівчарки. Після команди «фас» собака почав з такою люттю прокушувати куртку, що актор злякався й відпустив пасок. Вівчарка, відчувши слабину, стрибнула вперед, намагаючись схопити каскадера за горло.

Цієї миті я стояв за оператором і одразу стрибнув у бік собаки, дуже голосно заплескав у долоні й закричав. Вівчарка вмить зреагувала на мене, забувши про каскадера. Зробив це інтуїтивно, не замислюючись. А потім каскадер підійшов до мене й подякував за те, що я врятував йому життя”.

Найбільший провал

Про найбільший факап, після якого він вирішив більше не виходити на театральну сцену у виставах, Віктор Андрієнко розповідає сьогодні зі сміхом: “У мене веселе творче життя. І навіть провали були цікаві!”

Цей провал стався на початку 1989 року. !Я грав головну роль у виставі із назвою «Жаби». Це була дуже нестандартна п’єса! Декорації болота не просто блищали під світлом і лазером, а світилися нереальними кольорами. Силіконові, реалістичні маски жаб на наших головах виглядали приголомшливо. Підготовка тривала місяців зо два. Була класна режисура та чудові актори, серед яких Анатолій Дяченко, Володимир Комаров. Глядачі сиділи, немов зачаровані. А в фіналі гучно й бурхливо аплодували! Наші «Жаби» стали прем’єрною, але для мене останньою виставою, – сумно зітхає Андрієнко. – Створити цей шедевр нас надихнула одна відома творча особистість. Однак, коли потрібно було швидко організувати гастролі, рекламу в ЗМІ та на телебаченні, шукати спонсорів, режисер і керівник нашого театрального колективу зненацька змінив професію на банкіра й залишив нас без вистави, театру та мрії. Після цього я сказав, що більше на сцену не вийду”.

Повернення на сцену завдяки Руслані Писанці

На щастя, Віктор Андрієнко слова не дотримав і повернувся на театральну сцену – проте аж у 2014 році. Це сталося завдяки Руслані Писанці, яка запропонувала йому працювати разом над виставами, що стали культовими: «Потяг «Одеса-мама», «Пригоди бравого солдата Швейцмана», а згодом «Вокзал на трьох».

“Пам’ятаю зустріч із продюсерсько-авторською групою та першу читку п’єси «Потяг «Одеса-мама». За вікном Одеса, 2 травня 2014 року, Будинок профспілок. Місто вирує, люди кудись біжать, чути постріли… А ми вирішуємо долю майбутньої комедійної вистави. Мабуть, у таких «пологах» і народжуються шедеври. Підтвердження цьому – 8 років незабутніх гастрольних турів всією країною та Європою, – пригадує актор. – Продюсер Геннадій Мусин казав, що наші гастролі треба занести в книгу рекордів Гіннеса. Поясню: річ у тім, що є чітка технологія гастрольних турів по містах-мільйонниках – приїзд у будь-яке з них лише раз на півроку, інакше не збереш касу. Та глядачі закидували театральні агенції проханнями знову привезти виставу «Потяг «Одеса-мама», тож ми приїжджали з гастролями раз на тиждень! І в усіх містах були аншлаги.

Нова робота

Вже цієї осені на Новому каналі виходить новий серіал «Зв’язок» – у цій багатосерійній комедії у Віктора Андрієнка одна з ключових ролей. Це історії чотирьох сімей з різних куточків України, які розділила війна. Хтось із чоловіків пішов у тероборону, хтось із жінок забрав дітей і виїхав за кордон. Герої скетчкому весь час спілкуються одне з одним по відеозв’язку.

У серіалі «Зв’язок» Віктор Андрієнко став кіношним чоловіком Римми Зюбіної. Зізнається: знайомі вже давно, але працюють разом у кадрі вперше. Однак їм не довелося проходити проби, аби побачити, яке з них вийде подружжя: “Вони просто з’єднали «дюрасел» з «дюраселом», і це нереально. Ми знайомі з Риммою цілий шматок життя. Так сталося. Станіслав Мойсеєв, чоловік Римми, вчився на паралельному курсі. Я його добре знаю, і вже через Стаса познайомився з Риммою. Це перша робота, коли ми разом у кадрі, а так завжди окремо десь колядуємо (сміється). На початку зйомок Римма сказала режисеру: «А ви розумієте, що зробили?! Об’єднали жабу з гадюкою в одному кадрі!»

У “родині” Андрієнка і Зюбіної є ще троє зірок: Тарас Цимбалюк і Антоніна Хижняк, які отримали роль дітей Андрієнка та Зюбіної, а також Олександр Сугак, їхній кіношний зять. “Я з Риммою жартую, весь час запитую: «Ну, і від кого син?! На нас не схожий двометровий азієць!» Тарас перший епізод ледве тримався, щоб не реготати. А я ж нічого такого не робив! Граю, граю, граю – а йому смішно! В Тараса ж нормальний персонаж, а мій – трішки дивакуватий”, – ділиться Віктор Андрієнко.

Фото: надані Новим каналом

Дивіться також:

Просила військових, щоб забрали його на передок: Римма Зюбіна – про 24-річного сина

Антоніна Хижняк: «Якщо чоловік дурніший за мене, з ним навіть спілкування не складеться, не те що стосунки»