2 грудня 1946 року народився Джанні Версаче, легендарний дизайнер, король гламуру і хрещений батько супермоделей.

Його життєвий шлях був яскравим і непростим, а загибель стала однією із загадок XX століття. “Караван історій” розповідає про життя, кохання і смерть засновника модної імперії Versace.


Постріли пролунали на Оушен Драйв, у богемному районі Маямі, о дев’ятій годині ранку 15 липня 1997 року. Нечисленні в цей час перехожі навіть не відразу зрозуміли, у чому річ. Спочатку вони побачили Джанні Версаче, який не поспішаючи йшов у напрямку до своєї вілли, тримаючи під пахвою свіжі газети.

Його часто бачили тут саме в цей час: знаменитий дизайнер полюбляв зранку пити каву не вдома, у розкішній вітальні, за застеленим кипенно-білою скатертиною та заставленим старовинним столовим сріблом столом, а в прибережній кав’ярні. Там він зручно влаштовувався і, присьорбуючи гарячу каву, побіжно переглядав свіжу пресу. Потім, гуляючи, повертався додому.

Район, у якому він жив, був настільки тихим, що кутюр’є дозволяв собі тут – у єдиному місці світу! – ходити без охорони. Спочатку на людину, яка наздоганяла Версаче, ніхто не звернув уваги: вона йшла швидко, але не бігла, начебто щось хотіла сказати або передати дизайнеру. Нікому з тих, хто бачив його, включно з самим Джанні, який чув квапливі й упевнені кроки за спиною, це не здалося підозрілим.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Вілла Джанні Версаче в Маямі

Двоє людей: кат і його жертва – зрівнялися, коли Версаче вже був на порозі вілли. Джанні зробив кілька кроків сходами, що ведуть до чорних кованих воріт, і в цей час переслідувач гукнув його, а коли той повернувся, дістав з кишені пістолет, приставив його до голови дизайнера і двічі вистрілив.

Потім, повернувшись, квапливо, але не зриваючись на біг, пішов геть. На свою жертву – імператора світової моди, власника величезних статків, який залишився лежати в калюжі крові, що повільно розповзалася під ним, – він навіть не глянув…

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Джанні Версаче вдома в Маямі, 1993 рік

Саме народження багато в чому визначило його майбутнє життя: Джанні Версаче з’явився на світ у невеличкому містечку Реджоді-Калабрія на півдні Італії, в костюмерній маленького ательє Francesca Versace Elle, яке належало його матері. Пологовою палатою для неї стала крихітна примірочна.

Сім’я жила небагато, і, щоб хоч трохи заробити, Франческа практично жила в ательє – проводила там дні, включно з вихідними, вечори, а іноді, якщо потрібно було доробити термінове замовлення, і ночі.

Коли почалися перейми, вона просто не встигла доїхати до пологового будинку, тож першим, що побачив маленький Джанні у своєму житті, були величезні старовинні дзеркала, які казна-яким дивом уціліли в боях Другої світової, і гарні сукні, що висять на блискучих металевих кронштейнах.

– Твій син народився серед лекал, відрізів тканини і викрійок, – сказала Франчесці літня прибиральниця, яка допомагала приймати пологи, – бути йому дамським кравцем.

Добра жінка загалом була недалека від істини, але доля приготувала новонародженому сповнене злетів і падінь життя, набагато драматичніше, ніж розмірене існування провінційного кравця.

Поки його ровесники гралися серед руїн, що залишилися після землетрусу 1908 року, який зруйнував Реджоді-Калабрію ледве не вщент, маленький Джанні весь вільний від навчання час проводив в ательє у матері.

Йому здавалося, що Франческа набагато більше любить його брата Санто і сестру Фортунату, яка померла маленькою. Відсутність материнської ласки хлопчик намагався компенсувати кількістю часу, проведеного поруч із нею. Незабаром народилася молодша сестра Донателла, але стосунків між матір’ю і сином це не змінило.

Тому він, як і раніше, сидів біля неї і не залишав стін ательє, навіть коли його проганяли, – робив вигляд, що йде, відсиджувався, сховавшись за запорошеною плюшевою фіранкою або старовинною, прикрашеною вишитими павичами ширмою, і знову повертався. Ставши знаменитим, Версаче скаже, що абсолютно все, зроблене ним у житті, переслідувало одну-єдину мету – домогтися уваги матері.

Поки ж він, як заворожений, міг годинами дивитися, як мати, побожно перехрестившись, розкладає на столі тканини – оксамит, що переливається у світлі електричних ламп, теплий на дотик, шовк, що струменіє, наче вода, чи візерункове мереживо, чи скромний штапель, чи зніжений батист.

Ось вона щось відміряє старим, бувалим сантиметром, малює шматочком сухого мила силует майбутньої сукні або спідниці, а потім за білими лініями важкими металевими ножицями відрізає шматки тканини та зшиває їх на старій швейній машинці, здуваючи зі спітнілого чола волосся, яке розпатлалося і приклеїлося до нього.

Але найурочистішими моментами для Джанні були примірки, за якими він, затамувавши подих, спостерігав, сховавшись за фіранками. Щоразу вражало диво, що відбувалося на його очах, коли чергова скромна і нічим не примітна клієнтка матері, одягнувши нову сукню, перетворювалася на красуню, горду і ставну або, навпаки, ніжну і жіночну.

“Як, виявляється, легко бути чарівником! – думав Джанні. – От виросту й теж робитиму жінок красивими та щасливими, адже одне без іншого неможливе”.

Улюбленим заняттям хлопчика було допомагати матері. Навіть можливість прибрати зі столу непотрібні клаптики (з них виходили чудові пальчикові ляльки – Джанні шив їх, сидячи в куточку, а потім розважав матір та її клієнток ляльковими спектаклями з кумедними сюжетами) чи потримати подушечку зі шпильками, оздобленими різнокольоровими пластмасовими голівками, була для нього справжнім святом.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Джанні Версаче зі своїми моделями, 1991 рік

Ну а про те, щоб давати матері поради щодо фасону чергової сукні, він спочатку не міг і мріяти, поки одного разу не зробив начерк нового вбрання раніше, ніж вона. Відтоді граН “придумай сукню раніше за маму” стала його улюбленою: іноді його варіант був гіршим за той, на якому в результаті зупинялася вона, іноді їхня думка збігалася. “придумай сукню раніше за маму” стала його улюбленою: іноді його варіант був гіршим за той, на якому в результаті зупинялася вона, іноді їхня думка збігалася.

У той час він уперше почав дозволяти собі сперечатися з матір’ю, доводячи свою правоту, і час від часу сеньйора Франческа змушена була погоджуватися з сином: його ідеї вже тоді заслуговували на увагу.

– Мамо, чому ти не малюєш ескізи суконь, а одразу заколюєш тканину шпильками просто на клієнтці, якій шиєш сукню? – сам Джанні ні на хвилину не розлучався з папером і олівцем і щиро дивувався, як, створюючи нову модель, можна обійтися без них.

– Запам’ятай, жоден ескіз не дасть тобі уявлення про те, пасуватиме сукня, яку ти придумав, конкретній жінці чи ні. На папері вона може здаватися чудовою, а під час примірки з’ясується, що вона замовниці категорично не личить. Коли ж ти обертаєш фігуру тканиною, одразу видно, які її переваги потрібно підкреслити, а які недоліки – приховати. Та й взагалі – так набагато легше визначити, яким саме має бути вбрання.

Джанні добре засвоїв урок.

Ставши знаменитим кутюр’є, він любив повторювати, що ескізи нових моделей потрібні йому для пам’яті – як шпаргалки на іспиті. Взагалі ж він вважає за краще працювати з тілом – тільки так можна побачити і відчути, як лягає тканина і як вона взаємодіє з лініями і вигинами жіночої фігури. Версаче вважав, що одяг людини, як і її душа, – єдиний і неповторний.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Джанні Версаче з моделлю в його творінні, 1980-ті роки

З дванадцяти років Версаче почав працювати в ательє матері. Щоранку вони удвох йшли на роботу і щовечора, втомлені й абсолютно знесилені, поверталися назад. Спочатку Франческа, переконавшись, що в сина бездоганний смак, дозволила йому купувати тканини і фурнітуру, потім стала довіряти невеликі кравецькі роботи – наприклад, підшити поділ або пройтися по тканині оверлоком.

Джанні був настільки захоплений роботою, що геть закинув навчання в школі, де ніколи не був на хорошому рахунку: вчителі вважали його середнячком, який зірок з неба не хапає, але, втім, і в хвості не пасе задніх. Улюбленим предметом було малювання, але саме через нього й вибухнув скандал, який мало не закінчився виключенням Джанні зі школи.

На одному з уроків учитель звернув увагу на Версаче, який малював щось настільки захоплено, що, здається, не бачив і не чув нічого навколо. Підійшовши до столу хлопчика, викладач з подивом виявив, що той малює… оголену жінку.

Обурений педагог простягнув руку, щоб узяти аркуш паперу, ненавмисно зачепив папку з малюнками, яка лежала на кутку парти, та впала, і її вміст розлетівся класом: на всіх аркушах було зображено найрізноманітніших жінок – білявок, брюнеток і шатенок, худеньких і повненьких, але поєднувало їх одне: відсутність будь-якого одягу!

Вибухнув грандіозний скандал. Батьків викликали до школи, де директор довго, не соромлячись у висловлюваннях, висміював їх за те, що вони занадто мало часу приділяють вихованню молодшого сина: “У вас росте сексуальний маніяк!” Вдома батько з матір’ю суворо вичитували Джанні, попутно розповідаючи про те, як це соромно – в його ніжному підлітковому віці вибирати для своїх малюнків такі непристойні об’єкти.

Нічні метелики притягували його як магніт, і щоразу він обіцяв собі, що нізащо не дивитиметься в їхній бік, але не витримував

– Я знала, що твої підглядання за публічним домом до добра не доведуть, – обурювалася Франческа, буравлячи сина недобрим поглядом, – скільки разів казала, щоб ти туди не ходив і на цих дівчат не витріщався!

Але як можна було не ходити й не дивитися, якщо непристойний заклад знаходився по сусідству з будинком, у якому жила сім’я Версаче? Яскраво нафарбовані, вбрані в кричущі короткі сукні з блискітками і пір’ям, дівчата настільки сильно відрізнялися від жінок, що жили поруч, вічно втомлених, стомлених роботою і домашніми клопотами, що здавалися юному Джанні неземними красунями.

Вульгарності їхнього вбрання і вульгарності бойової розмальовки хлопчик не помічав. Нічні метелики притягували його як магніт, і щоразу, проходячи повз будинок розпусти, він обіцяв собі, що нізащо не дивитиметься в їхній бік, але не витримував.

Одного разу мати, побачивши це, вдарила сина по обличчю: “Не можна витріщатися на жінок!” Можливо, згодом саме ця настанова Франчески вплинула на ставлення її сина до прекрасної статі та змусила віддати перевагу статі сильній?

Одного разу мати вдарила Джанні по обличчю: “Не можна витріщатися на жінок!” Можливо, саме це вплинуло на його ставлення до прекрасної статі і змусило віддати перевагу чоловікам?

Утім, як би там не було, станеться це потім. Поки ж Джанні, вислуховуючи нотації матері, підкріплені загрозливим мовчанням батька, не розумів одного: чому ні в школі, ні вдома нікому не спало на думку запитати, навіщо він так захоплено малював оголених жінок? Він же просто не встиг їх одягнути і якраз смакував цю приємну мить, коли вчитель так несподівано і грубо перервав мрії.

На час закінчення школи Джанні вже непогано справлявся з розкроєм тканини, а в разі потреби міг і нове вбрання пошити, причому справлявся з цим анітрохи не гірше, а часом і краще за матір. Але сеньйора Франческа вирішила, що професія кравця не підходить чоловікові, і Джанні вирушив вступати до Риму – вчитися на архітектора.

Можливо, якби Версаче присвятив би своє життя проектуванню нових будівель, це заняття прославило б його, але мати дуже скоро відчула, що без сина вона в майстерні як без рук і покликала Джанні назад. З почуттям непередаваного полегшення він залишив навчання, яке ненавидів, і повернувся додому.

То були роки його справжніх професійних університетів. Італія оживала після війни, почали працювати на повну потужність фабрики і заводи, розвивалося сільське господарство, люди нарешті стали отримувати пристойну зарплату, яку, як завжди буває після великих лих і потрясінь, витрачали на задоволення. І гарний одяг був якраз одним із них.

У пошуках відповідних тканин Джанні їздив до столиць світової моди – Парижа і Мілана, був присутній на показах знаменитих кутюр’є, як губка вбираючи ідеї та враження. Приїжджаючи в Реджоді-Калабрію, він застосовував нові знання на практиці. Уже тоді у Версаче була унікальна здатність: всього лише окинувши замовницю поглядом, він тут же – на око! – розкроював тканину так, що і жінка, і оточення були в захваті.

Це були не просто сукні, це були твори мистецтва. Ательє процвітало, від клієнток не було відбою, але Джанні вже було затісно в рідному містечку: він хотів одягати зірок світового масштабу і в мріях точно знав, що пошив би для кожної з них.

Але першою, хто носив інноваційне вбрання від Версаче, стала зовсім не зірка, а його молодша сестра Донателла. Придумуючи одяг для неї, він давав волю своїй фантазії.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Донателла і Джанні Версаче

Занадто сміливі для провінційного Реджоді-Калабрії сукні з високими розрізами і глибокими декольте, міні-туфлі та ботфорти викликали жвавий інтерес у місцевих кумоньок, які за традицією були вдягнені у все чорне. Воістину, немає пророка у своїй вітчизні: одні шепотілися і хихикали за спиною у Донателли, інші відкрито показували на неї пальцем, але та тільки сміялася, заявляючи, що одягається у знаменитого кутюр’є Версаче.

Перелом у кар’єрі та житті Джанні стався, коли він отримав замовлення від невеликої фабрики готового одягу Florentine Flowers з міста Лукка, дирекція якої запропонувала йому допомогу в розробці літньої колекції. Версаче працював швидко і захоплено, і за місяць партія була готова.

Її змели з прилавків буквально за лічені години, а Джанні отримав серйозний, як для дизайнера без імені, гонорар – дві тисячі доларів. Він ні хвилини не думав над тим, що купить на ці гроші, давно мріяв про власний автомобіль. На ньому й приїхав додому.

Співпраця з фабрикою та успіх, який мала його колекція, додали Версаче впевненості в собі – тепер він точно знав, що може розраховувати на більше. Якийсь час він переїжджав з одного району Італії в інший, працюючи на невеликих фабриках, які після співпраці з ним продавали весь свій товар до останньої сукні.

Слава про майстерність Джанні йшла попереду нього, а його самого називали “мандрівний кутюр’є”. Усі власники фабрик мріяли хоч ненадовго роздобути до себе на роботу Версаче, але це вже не входило в його плани.

– Мені скоро двадцять п’ять, – говорив він Донателлі, – значну частину життя вже прожито, а чого я домігся? Нічого! Мені потрібно їхати звідси, поки я не розгубив у цій затхлій провінційній атмосфері всі свої сили та ідеї.

– Але тобі доведеться все кинути тут і все почати з нуля там, – розсудливо зауважила сестра, – а це складно, коли немає ні грошей, ні зв’язків.

– Нічого, – упевнено відповів Джанні, – я проб’юся.

Армані звинуватив Версаче в тому, що той прагне перетворити високу моду на порнографічне шоу

І все ж спочатку він працював не на себе – створював колекції для таких відомих Будинків, як Genny, Complice і Callaghan. Версаче було тридцять два, коли він за підтримки свого старшого брата Санто заснував власну марку Gianni Versace і відкрив свій перший магазин у Мілані, на Via Spiga, який згодом став одним з найзнаменитіших Будинків моди, який випускає не лише одяг від-кутюр і прет-апорте, а й парфуми, меблі, текстиль, посуд та інтер’єрні дрібнички.

Покупці одразу ж оцінили унікальність речей від Версаче і, незважаючи на немаленьку ціну, розбирали їх як гарячі пиріжки на ринку.

експерти моди визначили творчу манеру дизайнера як італійське необароко, а сам він називав її “шик і шок”

А ось колеги-дизайнери не поспішали приймати італійського вискочку в свою закриту для сторонніх компанію, називаючи його одяг кітчем.

Армані звинуватив Версаче в тому, що той прагне перетворити високу моду на порнографічне шоу, Лагерфельд заявив, що сукні зі шкіряної колекції Версаче придатні тільки для садо-мазо-вечірок, а директор лондонського музею Вікторії та Альберта Іан Блетчфорд назвав його моду непристойною, сказавши, що до “ери Версаче” моделі виходили в гарних вбраннях і просто фланірували по подіуму.

Втім, згодом експерти моди змінять гнів на милість, визначивши творчу манеру дизайнера як італійський необароко, тоді як сам він називав її “шик і шок”.

Джанні ніколи не заперечував того, що робить ставку на вульгарність

Праві були всі – і ті, хто хвалив Версаче, і ті, хто його лаяв. Джанні ніколи не заперечував того, що робить ставку на вульгарність. Ось і стали в пригоді йому спостереження за жрицями кохання в Реджоді-Калабрії!

Його нинішні моделі були такими ж непристойно привабливими, як і вбрання нічних метеликів з його дитинства, що залишили незабутнє враження в душі та багато в чому сформували його художній смак – у чомусь зухвалий, а в чомусь, можливо, і вульгарний, але неповторний.

Хто ще, подібно до Версаче, міг використовувати як матеріал для своїх моделей не тільки шкіру, а й плавлену гуму, і навіть рухомі алюмінієві сітки, які створювали ефект обтислої риб’ячої луски, що переливається в сонячному світлі?

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Клаудіа Шиффер на дефіле Versace Haute-Couture, осінь-зима 1994-95
Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Наомі Кемпбелл на показі Versace Haute-Couture осінь-зима 1996-1997

– Нам потрібна емблема, яка відтепер прикрашатиме кожен наш виріб, – сказав Версаче Донателле, коли робота над його першою колекцією добігала фіналу. – Це має бути щось лаконічне і розкішне водночас, гідне тих речей, на яких вона красуватиметься.

– Судячи з твоєї хитрої посмішки, ти вже щось вигадав, – зауважила сестра, і Джанні вкотре здивувався тому, як добре вона його знає.

– Ось, подивися, – дизайнер витягнув з шухляди письмового столу аркуш цупкого паперу – на таких він зазвичай робив замальовки моделей – і поклав перед Донателлою: у замкненому колі знаходилась голова жінки, оповита хвилястим волоссям-змеями.

– Зачекай, – здивувалася та, – але це ж…

– …Правильно, Горгона! Горгона Медуза! Міфічне чудовисько, один тільки погляд якого перетворював на камінь усе живе.

– Але який стосунок це має до тебе і твоїх суконь? – сестра щиро дивувалася.

Джанні на мить відчув роздратування через те, що йому доводиться пояснювати їй такі, здавалося б, очевидні речі, але дуже швидко заспокоївся і з усмішкою продовжив:

– Усе дуже просто. Це магічний символ. Один тільки погляд на будь-який наш виріб буде подібний до удару блискавки. І ніхто не зможе встояти. З цією емблемою ми підкоримо світ!

– Але ти забуваєш, – задумливо сказала Донателла, – що у твого “симпатичного” символу є і зворотний бік – смерть. Адже той, хто подивиться в очі Горгони Медузи, помре.

– Нісенітниця, – розсміявся Джанні, – всі ми коли-небудь покинемо цей світ.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Донателла Версаче закриває показ Gianni Versace Men’s Spring/Summer 2005-2006

Показ дебютної жіночої колекції Версаче, більше схожий на справжнє шоу, відбувся в березні 1978 року. Колекція була настільки блискучою в прямому і переносному сенсі слова, що гості, які сиділи в перших рядах, змушені були вдягнути сонцезахисні окуляри: інакше вони ризикували втратити зір. Очі критиків розбігалися, вони ніяк не могли зосередитися і вибрати одну, найвдалішу сукню.

Тим часом сам кутюр’є метався за лаштунками, намагаючись приділити хоч невелику дещицю своєї уваги кожній моделі. Він обожнював цих дівчат і не скупився на гонорари: за один показ ті отримували в середньому близько десяти тисяч доларів.

Версаче обожнював моделей і не скупився на гонорари: за один показ ті отримували в середньому близько десяти тисяч доларів

Найдовше під натиском Версаче трималася Англія. Манірні мешканки цієї країни вважали одяг дизайнера вульгарним і вульгарним. Вони відмовлялися носити його зухвалі міні-юбки і відверті блузи, прикрашені стразами і блискітками.

Але саме в Сполученому Королівстві – щоправда, не в Лондоні, а в шотландському Глазго – відкрився перший закордонний бутик Версаче. Згодом таких були десятки по всьому світу, і жоден, незважаючи на захмарні ціни, не страждав через відсутність покупців.

– Мені сказали, що Ліз Герлі дуже хоче купити одну з твоїх суконь, – Донателла, задумливо дивлячись у вікно, за яким періщив холодний зимовий дощ, холодно похлюпалася і закурила.

– Чудово, – зрадів Версаче, який як завжди накидав черговий ескіз за своїм робочим столом. – А яке вона вибрала?

– Здається, чорне із золотими шпильками, але ти даремно радієш: воно їй не по кишені, навряд чи вона зважиться на таку дорогу покупку.

– А знаєш, що ми зробимо? – Джанні на секунду замислився, а потім, посміхнувшись, сказав: – Нехай його запакують у найкрасивішу коробку і відправлять Ліз – як мій подарунок.

– Ти впевнений? – Донателла здивовано подивилася на брата. – Але воно коштує купу грошей, а ти готовий ось так просто подарувати його? Вухам не вірю!

– Просто зроби так і сама побачиш, що буде.

Чорну шовкову сукню з глибоким декольте і величезними золотими шпильками, що сколювали розрізи з боків, Елізабет Герлі вдягнула на прем’єру фільму “Чотири весілля і один похорон”, ставши, по суті, першою зірковою клієнткою Версаче. Обидва – акторка і її вбрання – викликали такий фурор, що зірки першої величини почали займати чергу до кутюр’є, благаючи його пошити що-небудь карколомне і для них.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Ліз Герлі у Versace і Г’ю Ґрант на прем’єрі фільму “Чотири весілля і одні похорони” в листопаді 1994 року

Донателлі залишалося тільки захоплено розводити руками: що й казати, її брат умів вести справи – витрати на подарунок для Елізабет окупилися в тисячі разів.

Схожа історія сталася з китайською порцеляною, яку вирішив виробляти Версаче. Звісно, можна було запустити грандіозну піаркампанію, але вона, навіть за наявності величезних вкладень, не гарантувала хороших продажів.

Джанні вчинив інакше: він велів привезти кілька величезних фанерних ящиків і вщерть набив їх посудом, перемежовуючи його домашнім текстилем власного виробництва – постільною білизною, покривалами, накидками, шторами і подушками. Шухляди вирушили за двома адресами: до суперпопулярних на той час актора Сильвестра Сталлоне і моделі Клаудії Шиффер.

Підкорені розкішшю подарунків і щедрістю Джанні, вони без довгих умовлянь погодилися позувати повністю оголеними для реклами колекції Versace Home 95, прикривши інтимні місця тарілками із зображенням знаменитої Медузи – емблеми Модного дому Versace, а сама колекція, незважаючи на захмарні ціни, розлетілася в одну мить.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції

Уже бувши дизайнером зі світовим ім’ям, Версаче почав робити те, про що мріяв давно, – створювати костюми для театральних постановок.

Він обожнював оперу та балет, і в його костюмах на сцену почали виходити виконавці у виставах театру Ла Скала. Особлива творча дружба пов’язувала Джанні з Морісом Бежаром, для балетів якого кутюр’є, здається, перевершив самого себе, а поєднання талантів балетмейстера і дизайнера робило їхні спільні творіння магічним видовищем, від якого неможливо було відірвати погляд. Через десять років після трагічної загибелі друга Бежар поставить балет його пам’яті і назве його “Спасибі, Джанні. З любов’ю”.

Багато хто досі впевнений, що такий кар’єрний зліт, як у Версаче, був би неможливий без величезних грошей, які дала йому сумнозвісна італійська мафія.

– І звідки ж, скажіть на милість, у двадцятип’ятирічного хлопця кошти на створення власного бізнесу? – шепотілися за спиною недоброзичливці. – На такий старт потрібно від півтора до трьох мільйонів доларів. Не інакше, мафіозі допомогли. Адже він родом із півдня Італії, з вікон будинків його рідного містечка Реджо видно Сицилію, батьківщину коза ностра. Мабуть, там він і завів друзів, які тепер щедро оплачують його модні досліди. Так, його перший показ у паризькому готелі Ritz влетів у копієчку – жодними провінційними ательє, за рахунок яких він нібито живе, такі витрати не окупити.

Чутки і плітки такого роду, які лише посилилися, коли дизайнер став більш ніж заможною людиною – за десять років він заробив понад вісімсот мільйонів доларів, – час від часу доходили до Версаче і зачіпали, але він залишав їх без відповіді. Джанні займався творчістю і не вникав у грошові питання, віддавши їх на відкуп своєму старшому брату Санто, фінансовому директору модної імперії Versace.

Першим серйозним, “дорослим” коханням Джанні став манекенник Пол Бек. Вродливий, як молодий бог, юнак прийшов на кастинг до Дому моди Versace, і знаменитий дизайнер закохався з першого погляду.

Навіть якби кутюр’є захотів приховати свої з Полом стосунки, йому б це не вдалося. Він з таким обожнюванням дивився на юнака, що оточуючим дуже швидко стало зрозуміло: це кохання. Джанні не скупився на подарунки для молодого коханця, вони разом ходили в ресторани і нічні клуби, плавали на яхті і подорожували.

Поруч із Полом Версаче був по-справжньому щасливий, йому хотілося, щоб цей, такий вдалий для нього час ніколи не закінчувався. Але біда, як це зазвичай і буває, прийшла звідти, звідки її зовсім не чекали.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Пол Бек, 2008 рік

– Як ти могла так вчинити, ти ж моя сестра?! – розмовляючи з Донателлою, Джанні ледь не плакав. – Ти ж знала, як сильно я люблю цього хлопчика! Я готовий був покласти до його ніг весь світ, а ти так легко розтоптала мої почуття!

– Але я теж люблю його, і, найголовніше, він любить мене. Відпусти його, Джанні, – благала брата Донателла. – Я зможу зробити його щасливим, народити йому дітей, про яких він мріє. До того ж Пол ніколи не був гомосексуалістом. Так, він не встояв перед твоїм натиском, але все ж таки віддає перевагу жінкам перед чоловіками, і те становище, яке він займає при тобі, обтяжує його і змушує страждати. Якщо ти справді любиш його, дай нам свободу!

– Так, в одностатевих шлюбах не буває дітей, але ми можемо усиновити дитину, – Джанні розумів, що, як потопаючий, хапається за соломинку, але все ще сподівався на диво. – Я не уявляю, як зможу жити без нього. І без тебе! Я не пробачу тобі зради. Іди!

– Мені дуже шкода, Джанні, пробач мене, якщо зможеш, – видихнула Донателла і повільно, все-таки чекаючи, що брат гукне її, попленталася до виходу.

Коли двері за нею зачинилися, Версаче, залишившись один, розридався.

Вони не спілкувалися майже рік. За цей час Пол і Донателла встигли одружитися. Джанні помирився з сестрою, коли вона була вагітна першою дитиною – дочкою Аллегрою. Саме цей факт пом’якшив його серце, ось тільки з Полом довгий час намагався зайвий раз не зустрічатися: спілкування з колишнім коханцем завдавало нестерпного болю.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Джанні з племінницею Алегрою – дочкою Донателли і Пола

Його зцілила нова зустріч. Зі стилістом Антоніо д’Аміко Версаче познайомився на початку вісімдесятих і не розлучався з ним до самої смерті. Він щедро винагородив Антоніо за любов і відданість – зробив своїм особистим помічником і керуючим мережею магазинів Istane, а в заповіті вказав, що до кінця життя коханому повинні виплачувати по двадцять шість тисяч доларів з доходів Модного дому.

Але це буде потім, поки ж Джанні й Антоніо жили душа в душу. Вони провели разом одинадцять років…

Присутність д’Аміко не означала, що Джанні не зустрічався з іншими чоловіками – найчастіше вони разом виписували на ніч хлопчиків з модельних агентств або знайомилися з кимось у гей-клубах

– Ну що там, докторе, сподіваюся, нічого серйозного? – Джанні намагався здаватися безтурботним та іронічним, але в його погляді причаїлася тривога, а голос зрадницьки тремтів. – Що показало обстеження?

– Боюся, мені нічим вас потішити, сеньйоре Версаче, – особистий лікар дизайнера говорив неквапливо, обережно підбираючи слова. – Звичайно, ставити остаточний діагноз ще зарано, я б порекомендував вам здати кілька аналізів і пройти кілька додаткових тестів…

– Та говоріть же, чорт вас забирай! – Джанні втратив терпіння і перестав стримуватися. – Що зі мною?

– Картина дуже схожа на злоякісну пухлину, – вирішивши більше не церемонитися, приголомшив свого знаменитого пацієнта лікар.

– Рак? – перепитав Версаче, сподіваючись, що, можливо, він щось не розчув або неправильно зрозумів, і ще раз повторив, цього разу вже з неабиякою часткою безнадійності в голосі: – Рак…

Навіть на смак слово було гірким і колючим. Джанні здалося, що воно пече язик. Але цього не може бути! Чому таке сталося саме з ним?

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції

Симптоми страшного захворювання з’явилися у Версаче півроку тому. Ні, болю, який супроводжує рак, у нього ще не було, але він, завжди такий самий ж жвавий і активний, який працював цілодобово, раптом почав швидко стомлюватися – так сильно, що сон, більше схожий на забуття, міг звалити його не лише ввечері, а й посеред дня. За кілька годин він прокидався втомленим, наче й не відпочивав, і знову брався за роботу, яка вже не приносила йому такої радості, як колись.

Його взагалі дедалі частіше здолала байдужість, і він міг подовгу сидіти, замислившись і дивлячись в одну точку. Вона прийшла на зміну тій радості життя і гедонізму, які ще зовсім недавно були сенсом його існування. Діагноз “рак внутрішнього вуха” пояснив усе: і напади слабкості, і депресію, що не відпускала Джанні, і байдужість до життя.

Д’Аміко був єдиною людиною, якій Версаче міг довіритися в такій непростій ситуації, розповівши йому все до найдрібніших і, чого вже тут гріха таїти, неприємних подробиць.

– Ось і все, кінець, – приречено вимовив Джанні.

– Ні, ми будемо боротися! – у голосі Антоніо звучали сльози, але він, хоч і насилу, стримував себе. – Рак не вирок. Ми зробимо все для того, щоб поставити тебе на ноги. Знайдемо найкращих лікарів, найрідкісніші ліки.

– Я так боюся стати руїною і повиснути на руках у близьких – у тебе, брата, сестри, – здавалося, Джанні не чув слів друга. – А ще більше я боюся болю, який скоро прийде і завадить мені не тільки жити і працювати на повну силу, а й не дасть дихати. Цього я не допущу.

– Що ти задумав? – стривожився д’Аміко.

– Поки нічого конкретного, – задумливо відповів Версаче, – але я точно знаю одне: хвороба не змусить мене страждати, а смерть не застане зненацька…

Зі своїм майбутнім убивцею Ендрю К’юнененом Джанні познайомився в гей-клубі

Присутність д’Аміко в житті Версаче не означала, що дизайнер не зустрічався з іншими чоловіками – інколи ці стосунки були короткочасними і випадковими, інколи – серйозними і тривалими.

Найчастіше вони з Антоніо разом розважалися з хлопчиками з модельних агентств, яких виписували на ніч, або знайомилися з кимось із відвідувачів гей-клубів і запрошували їх додому – в один зі своїх особняків, яких багато по всьому світу.

Зі своїм майбутнім убивцею, молодим американцем із Сан-Дієго Ендрю К’юнененом, Джанні познайомився в одному з таких закладів, після чого запросив його в будинок на озері Комо.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Ендрю Кьюненен – вбивця Джанні Версаче

Коханці добре запам’ятали ту зустріч, тож, побачивши Ендрю серед запрошених на прем’єру “Капріччіо” Ріхарда Штрауса (костюми для артистів створив Версаче), дизайнер знехтував більш титулованими гостями й насамперед підійшов до нікому не відомого юнака:

– Ми вже знайомі, чи не так?

К’юненен лише мовчки схилив голову на знак згоди, але йому не вдалося приховати від присутніх сповнений пристрасті й бажання погляд, спрямований у бік Версаче. Ту ніч вони провели разом, і вона стала далеко не останньою.

У липневому номері журналу Vanity Fair вийшов фоторепортаж про особняк Версаче, що більше нагадує музей. Кричущу, зухвалу розкіш інтер’єру – з антикварними меблями, дорогими тканинами і предметами мистецтва – обговорювали тоді всі. Одні захоплювалися побаченим, інших воно дратувало. І ніхто не знав, що мине всього два тижні – і особняк стане декораціями трагічної вистави з життя його господаря.

Вранці 15 липня 1997 року Антоніо д’Аміко прокинувся рано: на нього чекала партія в теніс, хотілося встигнути спокійно поснідати. Спустившись у їдальню, він запитав у дворецького, де Джанні. Той відповів, що сеньйор Версаче вийшов прогулятися – купити свіжі газети і випити кави в найближчому кафе.

Оскільки його друг любив ранні прогулянки, Антоніо не побачив у цій інформації нічого тривожного, інтуїція нічого не підказала. Коли пролунали постріли, д’Аміко сидів за столом. Вскочивши, він підбіг до вікна… Старовинні різнокольорові вітражні шибки, що весело грали промінчиками ранкового сонця, відобразили страшну картину: у калюжі крові на ґанку нерухомо лежав Джанні.

Крикнувши слугам, щоб вони негайно викликали поліцію і швидку допомогу, чоловік в одну мить опинився на вулиці і, підбігши до Версаче, схилився над ним… Одного погляду було достатньо, щоб зрозуміти: нещасному вже нічим не можна допомогти.

У розгубленості Антоніо озирнувся і побачив людину, що віддалялася від вілли: убивця йшов розміреним кроком, не поспішав і – д’Аміко міг присягнутися – ховав пістолет у кишеню рюкзака. Тримаючи в руках закривавлену голову Версаче, Антоніо нікого не підпускав до нього до приїзду поліції. Великий дизайнер помер дорогою до лікарні, у машині швидкої допомоги.

…Пафосністю і помпезністю похорон Версаче, мабуть, перевершив його покази. Зірки першої величини, які в невимовній скорботі схилилися над урною з прахом великого дизайнера, – принцеса Діана, Елтон Джон, Ніколь Кідман, Том Круз… Донателла в чорній мінісукні, сонцезахисних окулярах, з розпущеним волоссям… Санто, який витирає сльози…

Під стать “масовці” були і “декорації”: Версаче поховали на півночі Італії, на березі озера Комо, неподалік від його будинку, в якому він любив проводити час зі своїми друзями і коханцями.

Версії вбивства Джанні Версаче

Після смерті Джанні не було людини, яка не обговорювала б версії його вбивства. А їх було кілька.

Згідно з першою, знаменитого кутюр’є вбив його коханець, який заробляв на проституції, Ендрю Кьюненен, якого Версаче нібито заразив СНІДом. Невідомо, чи страждав на це захворювання дизайнер, але у його вбивці експертиза не виявила вірусу.

Через чотири дні після загибелі Джанні К’юненен покінчив життя самогубством – принаймні, так стверджує поліція – і вже нічого про причини, що спонукали його до цього жорстокого вчинку, розповісти не зможе. Саме цей факт викликає найбільше запитань, але відповіді на них шанувальники дизайнера навряд чи коли-небудь отримають.

Ще однією, не менш популярною і обговорюваною стала і версія про те, що з Версаче розправилася мафія, – на її користь свідчила як показова і навмисна театральність розправи, так і мертвий голуб – фірмовий знак коза ностра, нібито знайдений поруч з тілом кутюр’є. Ось коли Джанні відгукнулися чутки про його зв’язки зі злочинними структурами, що переслідували його протягом усього життя!

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції

Щоправда, чим саме Версаче завадив мафії, прихильники цієї версії пояснити не змогли, – коли дизайнер був живим, він був їй набагато кориснішим. Навіть якщо Джанні відмовлявся виплачувати належну данину, у мафіозі були набагато дієвіші засоби примусити його до цього, ніж смерть.

Набагато переконливішим видається припущення про те, що прибрати дизайнера з дороги могли ті, хто фальсифікував його вироби: останніми роками цей процес набув масштабів лиха, і Версаче витрачав чималі кошти на приватних детективів, які вистежували зловмисників і віддавали їх у руки поліції. Однак про переконливі докази цієї версії теж не йдеться.

Говорили навіть, що замовити вбивство Джанні міг хтось із його сім’ї – наприклад, Донателла, яка встала після смерті брата біля керма всесвітньо відомого бренду, або Санто, який тепер уже безконтрольно керує багатомільйонними фінансовими потоками брата. Тим, хто не вірив у таку можливість, наводили як приклад Патрицію Реджіані Гуччі, яка не моргнувши оком замовила свого чоловіка.

Маурицио.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Донателла Версаче з дочкою Аллегрою Бек

Джанні справді доставляв родині безліч незручностей. Серйозною заковикою була, зокрема, його нетрадиційна сексуальна орієнтація. Зокрема, Донателлі потрібно було якось пояснювати дітям, чому у дядечка Джанні немає дружини, а її роль грає дядько Антоніо.

До того ж великий дизайнер був не менш великим марнотратом – за пару годин міг витратити або програти за картковим столом кілька мільйонів доларів. Через це Санто час від часу відбирав у брата готівку і чекові книжки, щоб той не розорив сім’ю.

Але навряд чи близькі бажали Джанні смерті, адже ніхто не стане варити бульйон з курки, яка несе золоті яйця: з 1991 року вартість вбрання Atelier Versace становила від ста п’ятдесяти до п’ятисот тисяч доларів. З таким же успіхом можна було звинуватити в смерті Версаче його юну племінницю Аллегру, доньку Донателли від колись настільки коханого ним Пола Бека, – зрештою, згідно із заповітом, вона успадкувала половину акцій компанії свого знаменитого дядька.

Напевно варте уваги і припущення, що тяжко хворий Джанні сам, не чекаючи страждань, які не дадуть йому адекватно сприймати навколишню дійсність, вирішив піти з життя, перетворивши свою смерть на яскравий і трагічний спектакль. Версаче міг вибрати, як померти, – вогким дощовим днем у своєму ліжку, страждаючи від нестерпного болю, або чудовим сонячним ранком, що передвіщає спекотний день, який сам він уже не побачить… І, можливо, він цей вибір зробив.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції

Свою останню колекцію, незважаючи на погане самопочуття, Джанні розробив у рекордно короткі терміни. Його останній показ, що відбувся, як і колись перший, у готелі Ritz, викликав такий фурор, що навіть сам Версаче, розпещений увагою публіки, був вражений.

Вперше за всю свою кар’єру він не бігав за лаштунками, поправляючи одяг на моделях, а особисто виводив кожну з них на подіум, як батько веде доньку до вівтаря, усвідомлюючи, що відтепер вона буде належати іншому чоловікові.

Чи знав Версаче, виходячи того вечора на уклін, що прощається зі своєю роботою і життям назавжди? Важко сказати. Але наступного дня він з Антоніо сів у літак і вирушив… назустріч своїй смерті, яку, можливо, склав і зрежисирував сам.

Джанні Версаче убивство життя кохання чоловіки коханці кращі колекції
Джанні зі своїми музами – Наомі Кемпбелл і Карлою Бруні

Втім, є серед шанувальників Версаче й ті, хто вірить, що їхній кумир живий – просто, втомившись від шаленого ритму життя, в якому існував майже два десятиліття, вирішив піти на спочинок, оселившись у якомусь тихому куточку планети, де його ніхто не впізнає, а тому й не потурбує.

А що як десь у протилежній Італії частині світу досі живе на березі океану геній світової моди, що насолоджується спокоєм і тишею, яку порушують тільки крики чайок і шум хвиль?..


Підготовлено за матеріалами журналу “Караван історій”