Цього дня, 22 січня 2008 року, 15 років тому, обірвалася доля актора Гіта Леджера.

“Караван історій” розповідає історію його яскравого, але надто короткого життя, яке він не жив, а горів.


Ну от журналісти знову телефонують. Хоча цього слід було очікувати: у квітні Гіту могло б виповнитись 44. Могло б… Кейт відклала слухавку, зробила собі чашку гарячого чаю і відкрила ноутбук, в якому зберігала все, що стосувалося її знаменитого брата. З того часу, як він пішов, минуло 15 років, а мільйони людей по всьому світу його не забувають.

Ось їхнє сімейство і дає інтерв’ю, хоча розповіли вже, напевно, все. Адже Гіт прожив на світі лише двадцять вісім років. З іншого боку, його життя було таким яскравим, що про нього без кінця згадують навіть ті, хто його ледве знав. Видно, не дарма режисер Браян Гелгеленд сказав: «Такі люди, як Гіт Леджер, народжуються раз на півстоліття».

Хит Леджер

Гіт… Добрий, щедрий, світлий, нехитрий. Коли він народився, Кейт сама була ще маленькою, але пам’ятає, що брата в дитинстві називали Гіткліффом. Хто з батьків запропонував дати дітям імена героїв «Грозового перевалу» Кетрін та Гіткліфф, забулося. Найімовірніше, це була мама. Вона викладала французьку, обожнювала романи і була мрійницею.

Тато ж працював гірським інженером і мав практичний розум, хоча в минулому теж мав велику пристрасть – автоперегони. Його сім’я володіла інженерно-ливарним заводом і була відома на весь Перт. А ім’ям його діда, сера Френка Леджера, знаменитого мецената, названо благодійний фонд.

Предками Гіт з дитинства пишався, але своє повне ім’я, Гіткліфф, терпіти не міг. Коли батько привіз його до приватної школи для хлопчиків у Гілфорді, представився однокласникам просто: «Гіт». Втім, вчителі швидко почали називати його вундеркіндом: усі науки хлопчикові давалися легко.

А ось зразковою поведінкою він не вирізнявся – тікав з уроків, бився на перервах. “І в кого він такий?” – сердився тато.

Але Кейт страшенно пишалася братом і могла закластися, що його енергії та талантів вистачить на десяток хлопчаків. Він блискавкою носився на велосипеді Пертом, як риба плавав в океані, хвацько сідлав на дошці хвилі, грав на гітарі, виступав на конкурсах танців, займався співом і в десять років виграв юнацький чемпіонат Західної Австралії з шахів!

Хит Леджер
Гіт Леджер у Сіднеї, 1998 рік

Але Кейт відкрила в братові ще один талант, акторський, і поки тато з мамою сперечалися, ким стане син – великим спортсменом або шахістом, відвела його в шкільний театральний гурток. Зігравши Пітера Пена, Гіт виявив, що перевтілення приносять не менше задоволення, ніж хокей або шахи, і задумався про акторство.

«Мам, тату, Гіт замкнувся у своїй кімнаті. По-моєму, він щось там затіває!» – повідомила якось батькам ябеда Кетрін. Ті змусили сина відчинити двері, увійшли та побачили на стелі зірки. “Скоро я теж там буду!” – вказавши пальцем нагору, гордо запевнив Гіт – і на доказ знявся у парі телесеріалів. Ролі, правда, дісталися крихітні, але йому було всього одинадцять.

Саллі та Кім Леджери бачили, що їхній син далеко піде. Коли йому виповнилося десять, вони розлучилися. Ні, заради дітей вони, звичайно, намагалися врятувати свій шлюб, а також упорядковане гніздо і навіть ходили до сімейного психолога. Але той прискорив неминучий висновок: таким різним людям, як вони, не місце під одним дахом.

У результаті дочка залишилася жити з мамою, а ось за сина колишнє подружжя розв’язало війну. Гіт був тільки радий жити на два будинки. Якщо набридали настанови матері, яка через рік після розлучення народила дочку від нового чоловіка, переїжджав до будинку батька. А коли і батько завів нову родину і у Гіта стало вже три сестри: Кейт, Ешлі та Олівія, йому стало ще веселіше.

Закінчивши школу, Леджер-молодший терпляче вислухав промову батька про важливість серйозної професії, покивав головою на знак згоди з тренером, який стверджував, що з такими здібностями Гіт запросто може стати видатним хокеїстом, і чітко усвідомив: акторство в Перті не світить, а отже, час залишати батьківський дім.

Хит Леджер
Гіт Леджер

– Гайда в Сідней? – запропонував він своєму другові дитинства Тревору Ді Карло. – Нутром чую, в цьому місті справджуються мрії!

– А чому б і не гайнути? – жбурнувши камінчик в океан, відповів Трев. – Стартовий капітал у нас є: у тебе – шістдесят центів на рахунку і крапля батьківської готівки в гаманці, у мене ще менше. Талант у нас теж є – один на двох, твій. А я буду твоїм імпресаріо, згода?

Контраргументів Гіт не мав. І все ж одного чудового ранку, коли сонце ледве викотилося з-за обрію, друзі застрибнули в машину і помчали назустріч пригодам. Стояла дика спека, а вони їхали на старенькій «Мазді» без кондиціонера і, ковтаючи пил, відчували таку радість, що репетували в дві горлянки. У динаміці гриміла Ministry of Sound, і майбутнє здавалося прекрасним.

Гіт Леджер, 1999 рік

– Я ж казав, у Сіднеї збуваються мрії! – схопив друга в оберемок Гіт після повернення з кастингу.

– Тобі дали роль? – боячись наврочити, уточнив Трев.

– Саме так! Я гратиму в трилері про підлітків, але ти не дрейф, друже, я себе покажу! – запевнив Гіт.

І показав. Та так, що не встигли друзі відзначити успішний акторський дебют, як Гіта запросили в серіал про олімпійські таланти. Хлопець зі спортивною фігурою і зростом під два метри був такий гарний, що йому запропонували на вибір одразу дві ролі: плавця та велосипедиста-гея.

– Схвалюю! Я сам був плавцем, та й ти виріс біля океану! – зрадів Кім Леджер, впевнений, що син обрав першу роль, але Гіт вважав за краще зіграти велосипедиста.

– Та зрозумій, батьку, я хочу грати ролі, які стали б для мене випробуванням! – засмутився артист-початківець і спересердя кинув трубку.

Але Леджер-старший марно переживав. Син зіграв “непристойну” роль блискуче і прославився на всю Австралію. А згодом у Сідней зателефонували представники кінокомпанії Fox і запропонували йому головну роль у фантастичному американському серіалі.

Акторський склад фантастичного пригодницького телесеріалу «Рев», 1997 рік

Грошей, які тепер платили Леджеру, вистачало з головою. Він зняв квартиру з видом на океан, де оселився зі своїм нерозлучним другом, і відчув у собі стільки сил, що готовий був перевернути весь світ.

– Та ти, брате, талантисько! – шанобливо говорив Трев. – Ми змилися з Перта рік тому, а ти вже двічі зіграв у підліткових картинах. А тепер – бац! – і головна роль, кельтського принца. Гляди, ще й голлівудською зіркою станеш!

– Ага, тільки тоді тобі доведеться ще сильніше відбиватися від фанаток, які на мене чатують, – сміявся Гіт. – Хоча, зізнайся, ти любиш знайомитися з дівчатками. А ось мене приваблюють дорослі дівчата.

Ліза Зейн, партнерка Леджера по серіалу, була саме такою – дорослою та досвідченою, старшою за Гіта рівно вдвічі. Але це його не лякало. Життя з мамою і трьома сестрами навчило його дещо розуміти жінок. А Ліза була справжньою жінкою – загадковою і здатною зводити з розуму.

Вона одразу оцінила красу молодого хлопця, його творчий потенціал і теж закохалася. «Даєш шмаркачам безкоштовні уроки сексу?» – глузував її знаменитий брат Біллі Зейн. «Беру уроки свіжості та чистоти!» – відбивалася Ліза. Насправді вона не лише брала, а й багато давала – проводила Гіта через безліч зачинених дверей, звозила до Венеції на карнавал, де вони набродилися в костюмах містом, націлувались до памороків і зняли короткометражку.

Після повернення додому з’ясувалося, що їхній серіал закрили. Але якщо Гіт, який до того часу встиг отримати армію прихильниць і власного кіноагента, не став засмучуватися, то Ліза засмутилася. Вона розуміла: скоро пташеня пурхне з гнізда, яке вона для них звила. І правда, Гіт отримав головну роль у молодіжній комедії «Десять причин моєї ненависті».

Після цього фільму голлівудські продюсери навперебій почали пропонувати молодому акторові ролі кумирів підлітків. Але Леджер не хотів ставати заручником одного образу. І він не здався. Сидячи без роботи майже рік, жив на локшині та воді, зате не випускав з рук камеру. Причому не просто знімав, а ніби створював фільми і без кінця аналізував зняте. Тревор бачив: друг готується до серйозної роботи.

І якось телефон ожив. Почувши, що його запрошують на проби у військову драму «Патріот» із найзнаменитішим актором Австралії Мелом Гібсоном у головній ролі, Гіт не спав пів ночі. Він не має ні роботи, ні грошей, цей фільм – його останній шанс. Якщо роль не дадуть, доведеться повернутися додому з підібганим хвостом. Накрутивши себе, він приїхав на проби і читав текст заїкаючись. Це різало слух навіть самому Гіту, тому він зупинився: «Вибачте, але я даремно витрачаю ваш час…» – і покинув студію.

Але йому знову пощастило. Режисер фільму Роланд Еммеріх встиг помітити у юному акторі те, що було потрібне для ролі. До того ж Леджер примудрився справити незабутнє враження на жінок у студії. Вони натовпами ходили до кабінету режисера і благали вибрати саме Гіта. У результаті після другої спроби Леджер отримав роль солдата, сина головного героя.

Кадр із фільму “Патріот”

Це була та серйозна робота, на яку Гіт так довго чекав. Він зі шкіри пнувся і сам виконував усі трюки і все одно не знаходив собі місця: чи впорається, чи не підведе режисера? Якби не Мел Гібсон…

Якось Гіт зізнався землякові в своїх страхах: «Всі занадто добрі до мене, а я цього не заслуговую. Мені здається, я всіх дурю і обман ось-ось розкриється». Гібсон був уражений. За такої зовнішності та вміння робити те, чого Мел у його віці не робив і наполовину, – у цьому хлопцеві не було ні краплі самовпевненості, а ось стрижень був.

Це було цінно, і знаменитий актор узяв молодого під своє крило. Леджер зіграв свою роль так зворушливо, що отримав премію як найкращий дебютант року і був названий надією Голлівуду. Але титул “новий Мел Гібсон” Гіт не прийняв. Він хотів одного: бути Гітом Леджером!

Кейт зі сльозами згадала, як Гіт приїхав у Перт, щоб розділити свою славу з близькими. Вони влаштували бенкет, і батько попросив вибачення за те, що збивав сина з йому шляху, а мама розплакалася. Кейт же дивилася на молодшого брата і думала, що на нього чекає блискуча кар’єра, бо в Гіті є все: талант, богатирський зріст, фігура, сила, чарівність, голос.

У фільмі “10 причин моєї ненависті”, 1999 р.

До того ж, нарешті, з’явилася здорова частка нахабства. Коли агент Гіта вирішив уточнити, скільки років він займається акторством, той не зморгнувши оком відповів: «Двадцять!» – «Стривай, а скільки ж тобі років?» – «Двадцять!» – на весь рот усміхнувся Гіт.

Він жив на повну котушку. Малював – олівцями, фарбами, крейдою, лаком для нігтів, та чим завгодно, знімав не гірше за оператора, збирав музичні записи. А ще любив. Тим більше, що жіночої уваги вистачало з надлишком…

Коли трирічний роман із Лізою Зейн залишився в минулому, Гіт, на свій подив, не відчув порожнечі і кинувся в нові стосунки – з Гізер Грем. Точніше, ні про які стосунки він не думав. Просто обидва приїхали в Прагу на зйомки і провели приголомшливий вечір у клубі. Гізер була старша за Хіта на дев’ять років, але вміла так безтурботно веселитися, що вони зустрілися знову і знову.

З Хізер Грем у картині «З пекла», 2001 р.

Той період став для Хіта суцільними веселощами. Він мав гроші, популярність, райдужні перспективи, молодість і гарну жінку, яку він називав своєю музою. Якось Кейт не витримала і спитала брата:

– А чому у твоє поле зору потрапляють лише дорослі пані?

– Я не збираюся копирсатися в собі, вишукуючи відповідь! – раптом розлютився Гіт. – Тим більше, що у мене немає жодних серйозних стосунків…

Гізер знала позицію коханого, але, дивлячись на величезні білборди з обличчям Гіта та написом: «Він потрясе всіх», які розвісили напередодні прем’єри фільму «Історія лицаря», думала, що, звичайно, він потрясе. Її хлопець не лише прекрасний актор, а й найнеймовірніша людина, яку їй пощастило знати. Однак вирушаючи в промотур з цим фільмом, Гіт не взяв подругу з собою.

Коли компанія Columbia Pictures повідомила Леджеру, що відправить його з рекламою фільму по двадцяти штатах США, а потім по двадцяти містах світу, щоб зробити з нього «популярний продукт», Гіт залишив зал засідань, закрився у ванній і заплакав. Господи, адже він мріяв грати на повну силу, а не торгувати обличчям! І все ж згоду дати довелося.

Щоправда, Гіт висунув одну умову: разом із ним у тур поїдуть його близькі та друзі з Перта. Керівництво компанії чудово розуміло: Гіт Леджер ось-ось стане кінозіркою – і сплатило переліт чотирнадцяти людей з Австралії до США.

З Шеннін Соссамон у драмі «Історія лицаря», 2001 р.

Кім Леджер теж скористався щедрим подарунком сина – можливістю помандрувати, не витративши жодного цента. Так, Кім не був бідним, але грошима не розкидався. А ось син відмовлявся від ролей, які йому не подобалися, навіть якщо міг отримати за них купу грошей.

Якось до Леджера-старшого дійшли чутки, що його син відкинув пропозицію зіграти в «Людині-павуку» та бондіані. Це вже було за межею здорового глузду, і Кім не менш суворо, ніж у дитинстві, спитав Гіта:

– Сподіваюся, це просто вигадки, адже ти не міг настільки здуріти? – і замовчав в очікуванні виразних пояснень.

Але син відповів так зухвало, що у батька перехопило подих:

– Ну чому ж? Мені й справді пропонували зовсім шалені суми. Але я не гратиму мегачуваків навіть за всі гроші світу. І це не дурість!

Кадр із фільму «Чотири пера», 2002 р.

Та розмова надовго вибила Кіма Леджера з колії. Його син не примножував капітал, а тринькав. У його будинку в Лос-Анджелесі перебувала половина Австрії, купа американських акторів, а деякі іноді навіть там жили. Якось Кім не витримав і вказав синові на марнотратство. І що ж? Гіт заявив, що любить людей, а друзів загалом цінує на вагу золота. А грошей у могилу не забереш.

По суті, Кім Леджер нічого не вигадував. Наприклад, поки Гіт знімався в Африці, в його будинку жила купа пертських друзів.

Кадр із фільму «Королі Догтауна», 2005 р.

– Так, тяжко доводиться без музики, але ще важче без сексу, – зі смішком зізнався їм Гіт, потягуючи вино “Маргарет-Рівер”, яке хлопці запасли до його повернення.

Він не захоплювався алкоголем, але вино, вироблене неподалік їхнього рідного Перта, любив.

– Оце так! – вигукнув Кен Манера. – Виходить, бреше жовта преса, називаючи тебе майстром службових романів?

Компанія вибухнула реготом, і Гіт до них приєднався. Адже він і справді частенько закохувався на знімальному майданчику. Так сталося і на зйомках «Банди Келлі». Гіт грав ватажка, а Наомі Воттс – роль другого плану. Вона була старша за Леджера на одинадцять років, але при зустрічі подивилася Гіту в очі і відчула всю глибину, інтелект і прихований смуток незвичайного чоловіка-хлопчика. Звісно, вона закохалася.

Через якийсь час Гіт теж запевнив, що Наомі – кохання всього його життя. Але, коли вона сказала, що хоче дитину, відповів, що надто молодий для шлюбу. Наомі знала: це звичайна відмовка, насправді коханий дивиться на всі боки, і не раз йшла від нього, грюкнувши дверима. Але Хіт притягував як магніт, тому вона поверталася і знову купалася у ласці. А коли терпіти непостійність Гіта знову було несила, влаштовувала скандали, які завжди закінчувалися спекотним примиренням.

У трилері «Пожирач гріхів», 2003 р.

…Допивши другу чашку чаю, Кейт дісталася папки зі своїми весільними фотографіями. На одному знімку Гіт ніжно обіймав Наомі, з якою приїхав на весілля сестри до Перта. Наомі тоді була такою гарненькою і так любила її брата! Їхній роман тривав уже майже два роки, і за цей час Кейт перейнялася симпатією та співчуттям до дівчини. Ну як воно жінці, тим більше у тридцять п’ять років, мріяти про дитину і чути від коханого чоловіка, що він ще надто молодий? Незабаром пара розлучилася.

Минув рік, і новий, 2005-й, приніс Гіту Леджеру зміни, про які він і подумати не міг. На екрани вийшло одразу чотири фільми за його участі. Причому троє з них показали на Венеційському фестивалі. Така удача рідко випадає навіть знаменитим акторам, а вже молоді про це і мріяти не сміють. Але Леджерові казково пощастило, особливо з драмою «Горбата гора», де він зіграв ковбоя-бісексуала.

Але, як він і побоювався, ця роль викликала масу чуток: у сімнадцять зіграв гея, а двадцять шість – бісексуала. Хіба це не є доказом Гітової гомосексуальності?

У подібному підозрювали і екранного коханця Леджера – Джейка Джилленгола. Але Джейк тільки посміювався: його власні хрещені батьки – гей-пара.

З Джейком Джилленголом у картині «Горбата гора», 2005 р.

А ось Гіту було ніяково. Напевно, чутки дійшли до батька, і тепер старий страждає. Але ж не закликати у свідки своєї орієнтації жінок? Хоча їх відгукнулося б стільки, що помилкові чутки луснули б як мильна бульбашка.

Проте грати гея, та ще й зі складним характером, було непросто. Гіт стискав кулаки і скрипів зубами. Одна тільки зйомка сцени поцілунку з Джилленголом чого вартувала! Гіт виявив таку професійну запопадливість, що мало не зламав партнерові ніс. А хіба можна спокійно цілуватися з чоловіком, хай навіть заради ролі? Особливо якщо ти шалено закоханий у чудову дівчину Мішель Вільямс?

До своєї екранної дружини Гіт перейнявся почуттями вже під час зйомок першої сцени. Вони каталися на санчатах, і Мішель пошкодила коліно. Коли вона скрикнула від болю, Гіт схопив її руки в свої і не випускав до самої лікарні, думаючи, що тепер піклуватиметься про неї завжди.

На втіху Кейт, інших сестер і мами, Мішель була на рік молодшою за Гіта, вважалася інтелектуалкою і шанувальницею Гессе і Воннегута. Гіт втратив голову. «Гей, друже, охолонь, ти пожираєш Мішель очима! Адже це я твоє справжнє кохання, а не вона», – реготав Джілленгол…

Готуючись до роботи над фільмом «Кенді», де він грав наркомана, Гіт прокинувся в очікуванні чогось дуже важливого і, не знаючи, звідки чекати звісток, постійно був напоготові. Але побачивши Мішель, зрозумів: відчуття важливого походить від неї.

З Мішель Вільямс, 2005 р.

нтуїція не підвела. Мішель підійшла до Гіта впритул, стала навшпиньки і прошептала: «У нас буде дитина». Хіт перетравлював новину не менше хвилини. За цей час Мішель встигла бозна-що подумати. І тільки коли Гіт став її цілувати, зрозуміла: все добре.

Місяці, що залишилися до пологів, вони без кінця говорили про дитину, навіть вирахували місце зачаття – курорт Байрон-Бей в Сіднеї. Коли після зйомок повернулися в Нью-Йорк, то купили чотириповерховий особняк в тихому районі Брукліна і переїхали туди жити.

Це був чудовий час. Вони відзначили заручини, але весілля не планували. Гіт пам’ятав, що його батьки розлучилися, хоча їхній син і донька були ще маленькими. Отже, шлюб не гарантія любові. Зате вони з Мішель гуляли на свіжому повітрі, слухали корисного для майбутньої мами та дитини Моцарта, разом готували.

2005 р.

Хоча в основному готував Гіт. Йому подобалося балувати Мішель стравами італійської кухні, на якій він добре знався, мити посуд, працювати її шофером і робити все, щоб кохана жінка почувалася комфортно. Думка про батьківство вселяла в нього таку неймовірну гордість, що Гіт готовий був ділитися нею з усім світом.

Матильда Роуз з’явилася на світ 28 жовтня 2005 року, за місяць до прем’єри татового та маминого фільму. Її хрещеним батьком став Джейк Джілленгол. Він одразу полюбив малючку, а от Гіт став божевільним батьком. Називав Матильду чудовою, добре вихованою і мудрою, а себе – містером мамою, який взяв «декретну відпустку» і присвятив себе своїм дівчаткам.

Кімнату Матильди він заставив тренажерами, що розвивають, плюшевими звірятками, що грають симфонії, і масою інших корисних іграшок. А заради матусі-годувальниці піднімався о шостій ранку і біг готувати вівсянку з горіхами і родзинками і чай з молоком. Потім прибирав, мив посуд, гуляв з малечею, знову готував, мив і о дев’ятій вечора валився в ліжко без сил. Так минали дні. Але дата 31 січня 2006 року запам’яталася особливо.

З дочкою Матильдою, 2007 р.

На той час дитина повністю затьмарила думки про кар’єру, вони з Мішель жили тільки Матильдою: як поїла, чи не болів животик, як спала, скільки разів прокидалася? Всю ніч на 31-е вона проплакала так жалібно, що у Гіта рвалося серце. Вони заснули лише під ранок. А о п’ятій тридцять їх розбудив дзвінок. Одурілий від безсонної ночі Гіт мало не жбурнув телефон у кут.

Але почувши, що за «Горбату гору» і його, і Мішель номінували на «Оскар», прокинувся. Вони обнялися і привітали один одного з успіхом. Але одразу домовилися: якщо золоті статуетки їм не дістануться, не будуть рвати на собі волосся, адже вони вже мають свій «Оскарчик».

У березні саме так і сталося: «Оскар» ні йому, ні їй не дали. Зрозуміло, актори зазнали розчарування, але виду не подали. Тим не менш, та церемонія вплинула на їхні стосунки, які зіпсувалися ще під час піаркампанії цієї картини.

Гіт терпіти не міг необхідності сидіти за столами на сценах, їздити містами, наче цирк шапіто, виступати з промовами і давати інтерв’ю, що готовий був плюнути на все і втекти світза очі. Мішель страшенно гнівалася: що за витівки?

Сама вона із задоволенням позувала фотографам, давала інтерв’ю і спокійно приймала всі інші «побічні ефекти» акторської професії. Для неї акторство було виваженою, ретельно планованою справою. А Гіт усе псував. Загалом вони почали сваритися. Коли це сталося вперше, Гіт сказав:

– Зрозумій, я не робитиму зі свого приватного життя шоу!

– Так? А як же кар’єра, слава і гроші, чорт їх забирай? – примружилась Мішель.

– Це пусте, – відрізав Гіт, але, помітивши, як вона засмутилася, обійняв. – Так, ми з тобою різні, але ми ж любимо один одного, правда?

Мішель усміхнулася, і конфлікт було залагоджено. Проте тріщина лишилася. Спочатку вони намагалися їздити на зйомки по черзі, щоби з Матильдою залишалися то мама, то тато. Але потім довелося найняти постійну няню та хатню робітницю, бо оскарівським номінантам неможливо відбитися від продюсерів, з ними треба вести нескінченні переговори. А тут ще фанати, журналісти та папарацці. Одні безперервно дзвонили, інші кружляли біля будинку, як шуліки.

У драмі «Мене там нема», 2007 р.

Коли вони з Мішель вирушили на зйомки в різні місця, все стало ще гірше. Вони не бачилися місяцями, через що їхній дім у Брукліні спорожнів і в рідкісні приїзди Гіта став наганяти на нього таку тугу, що він був готовий мчати за тисячу кілометрів, аби обійняти своїх дівчаток.

Деколи вони з Мішель годинами розмовляли телефоном. Але навіть коли зустрілися на зйомках фільму «Мене тут нема» про Боба Ділана, це вже мало що змінило. А потім Мішель поїхала в Лондон, а гіт – в Чикаго готуватися до ролі Джокера в комікс-блокбастері «Темний лицар»…

«Бісів Джокер! Гіту і так було несолодко, а він доконав», – вголос вилаялася Кейт і грюкнула по столу так, що чашка підскочила на блюдці. Дізнавшись, кого цього разу гратиме брат, вона спочатку здивувалася. Гіт завжди казав, що фільми за коміксами такі нудні і дурні, що в нього зводить щелепу.

Але коли він не на жарт захопився роллю, навіть зраділа: брат відволічеться, розслабиться, а там, дивись, і з Мішель помириться. Вони хоч і не одружені офіційно, але все-таки сім’я з дитиною.

Леджер і справді взявся за роль Джокера з таким небувалим ентузіазмом, що вразив навіть тих, хто знав його трудоголізм і патологічну відповідальність. Справа в тому, що Гіту не хотілося повторювати Джека Ніколсона, який блискуче зіграв Джокера в першому фільмі. До того ж йому насправді треба було забути про сімейні негаразди. А для цього потрібно вжитися в роль ще краще, ніж раніше. В результаті Леджер зняв у Лондоні будинок і провів там сорок три дні в повній самоті.

У картині “Темний лицар”, 2008 р.

Його барліг злякав би нормальну людину. На стіні висіла картина з зображенням тварин в пеклі, перевернута догори дригом. На столі валялися шахові фігурки, розкриті книги та груди одягу. А центр столу займала головна цінність актора – щоденник. Леджер вів його кілька місяців.

У цьому моторошному «фоліанті» зберігалися газетні вирізки з трагічними новинами, знімки гієни та клоуна, авторські малюнки актора і написані його рукою нотатки, які могли стати в нагоді для створення образу (список жахів на кшталт СНІДу, здатних розвеселити Джокера, там теж був).

Ще Леджер постійно видавав шалені звуки, доки знайшов ідеальний голос і сміх для свого персонажа. А перші дні зйомок проходив із клоунським обличчям, створеним власноруч – у кадрі має бути видно, що грим наносив псих, а не професіонал. Результат приголомшив усіх. Вперше побачивши Леджера в гримі, Майкл Кейн, який грав дворецького Бетмена, втратив мову, а Меггі Джилленгол навіть боялася дивитися на партнера.

У результаті Леджер буквально вріс в образ зловісного психопата і, коли почали знімати сцену допиту Джокера, сказав Крістіану Бейлу: «Не церемонься, вріж мені як слід, ти ж Бетмен! Джокеру це подобається!”

Про те, що Леджер звик розчинятися у своїх героях, знали усі. Але цього разу він не виходив із образу навіть у перервах між зйомками. Бурмотів щось собі під ніс, не дивився комедії – тільки кримінальні новини та трагедії Шекспіра. А одного разу почав кататися по знімальному майданчику на своєму улюбленому скейті… в костюмі Джокера.

– Як режисер, я, звичайно, радий стовідсотковому вживанню в образ, – стурбовано сказав Леджеру Крістофер Нолан, – але тобі не здається, що ти перестарався і все це нагадує легке божевілля?

– Все нормально, – заспокоював Нолана Гіт. – Я давно чекав на подібну роль і зараз отримую від Джокера більше кайфу, ніж від усього, що робив раніше.

Він заспокоював, а сам часом до кінця дня не міг ні рухатися, ні говорити, до того був виснажений зйомками. Хоча щоденні тренування в молодості привчили тіло до фізичних навантажень, неминучих на майданчику.

Всі члени знімальної групи були вражені тим, що він робив, і постійно бігали до екранів, щоб подивитися сцени, в яких Леджер грав. Гіт і сам розумів, що створює щось грандіозне, і з таким нетерпінням чекав виходу фільму, що Нолан сам змонтував першу сцену – пограбування в банку – і показав актору.

І все-таки роль Джокера забирала останні сили. Гіт змарнів, зблід, став нервовим і дратівливим. Режисер це помічав, але, коли актор сказав: «За минулий тиждень я не спав і двох годин. Моє тіло виснажене, а розум мчить на божевільній швидкості», відчув гарячку і одразу ж викликав лікаря. Проте пігулки від безсоння, які він прописав, не допомагали. Замість однієї Гіт випивав дві, але засинав лише на годину. А розплющуючи очі, з жахом відчував, що думки, як і раніше, кидаються в голові, як звірі в клітці.

Його жахливо пригнічувала розлука з Мішель та Матильдою. І хоча Гіт знімався частіше за дружину, почувався ледь не зрадженим. Ну навіщо вона зруйнувала їхній світлий, прекрасний світ? У них могло б народитися ще багато здорових, розумних і красивих дітей. Ніби він сам не міг приносити в будинок і славу, і гроші, виводити її на всі ці чортові доріжки, влаштовувати розваги!

Якось він не витримав і у перерві між зйомками відлетів до Нью-Йорка. Коли вони зустрілися в їхньому бруклінському будинку, з якого вже вивітрився дух щасливої родини, і Гіт схопив дочку на руки, Матильда злякалася. Але, почувши від мами, що тата не треба боятися, довірливо усміхнулася йому. «Ось і все, після цієї усмішки вже не станеться нічого поганого», – подумав Гіт і потяг доньку до кімнати, яку завалив привезеними іграшками.

Він довго вовтузився з нею на килимку, гуляв вулицями, тримаючи на плечах, годував із ложечки, примовляючи: «За маму, за тата». І до вечора хаос у його душі змінився забутим почуттям спокою, порядку та надією, що в цей будинок повернеться колишня безтурботність. Коли Матильда заснула, Гіт висловив Мішель усе, про що думав під час розлуки. Пояснив, що все ще можна виправити, і навіть пообіцяв, що вона не тільки берегтиме їхній будинок, а й час від часу зніматиметься. Мішель вважала це образою і відмовилася від «щедрої подачки».

Коли вона сказала, що їм треба розлучитися, Гіт збожеволів. Так, він поки не знайшов балансу між сім’єю та роботою, але руйнувати їхній світ не хотів. І все-таки в серпні 2007-го, проживши трохи більше трьох років, вони з Мішель розлучилися.

…Серце Кейт защемило, коли вона згадала про ті дні. Мало того, що сім’я брата розпалася, так ще й преса почала захлинаючись обговорювати цю подію. Одні стверджували, що причина розриву – Гіт Леджер з його надзайнятістю, інші – що вони обоє думали про кар’єру, а не про сім’ю. А деякі взагалі були переконані, що Гіт занадто захопився наркотиками.

Бідолашний брат, він не пробував нічого міцнішого за мариухану, яку курить пів Америки. А знімаючись у «Темному лицарі», кинув і курити, і пити.

Закінчення зйомок зняло з плеч Леджера важкий вантаж. І, щоб це відзначити і остаточно скинути з себе шкуру Джокера, він уклав у відро з льодом банки пива і коли, заліз із ногами на дизайнерський диван і переглянув одразу три сезони комедійного серіалу. А чим йому тепер займатися? Мішель із донькою залишилися в бруклінському будинку, а Гіт переїхав до п’ятикімнатної холостяцької квартири в Сохо. Обставив її з аскетичною розкішшю, а спальню облаштував так, щоб дворічна Матильда, буваючи у тата, не відчувала різниці зі своєю кімнатою в Брукліні.

Без неї, світлої промінчика, на душі було похмуро. І до склянок з різнобарвними таблетками додалися нові – з антидепресантами. Щоправда, вони допомагали забути так само ненадовго, як походи в бари та нічні клуби. Газети не брехали: він і справді почав марнувати життя і без кінця міняти дівчат. Супермодель Хелена Крістенсен, Кейт Хадсон, Гізер Грем, скандальна актриса Ліндсі Лохан, модель Джемма Ворд.

Гіт не жив, а горів. У нього була безліч задумок, і він так поспішав втілити їх у життя, що часом здавався просто одержимим. Щоб поділитися новою ідеєю, міг подзвонити серед ночі або прийти о шостій ранку. Здавалося, сам він ніколи не відпочиває. Його друг Кен Манера здивувався, почувши, що Гіт збирається відкрити кіностудію. Звідки в цьому австралійському хлопці стільки енергії і спраги нового? Він що, інший, інопланетянин?

Напевно, частково так і було. Не дарма Террі Гілліам, кумир Гіта, запропонував йому роль мага у фільмі «Імаджинаріум доктора Парнаса». Той миттєво погодився і полетів у Лондон на зйомки. Гілліам був у повному захваті від Леджера і стверджував, що цей актор здатний творити чудеса перед камерою. Гіт і справді приголомшував. І все ж часом приходив на зйомки розбитим. Переживання після розпаду сім’ї, туга за дочкою, безсоння, яке вимотувала його вже чотири місяці, плюс самовідданість заради ролі і нескінченні перельоти між Лондоном і Нью-Йорком – все це позбавляло сил.

А потім він сильно захворів. Частина зйомок проходила холодними вітряними ночами, а під час сцени на мосту ще й лив дощ. Гіт вимок до нитки. Якось він прийшов на майданчик таким хворим, що довелося викликати лікаря. Той діагностував пневмонію і наказав йти додому – пити антибіотики, гарячий чай і спати. Але Леджер навідріз відмовився: «Я все одно не засну, а думатиму, що підводжу всю групу

19 січня зйомки у Лондоні закінчилися. Леджер відлетів до Нью-Йорка. Перш ніж їхня група вирушить далі, до Австралії, йому необхідно побачити дочку. Він так за нею скучив, що просто марить… Звістка, що Мішель з Матильдою ще не повернулися зі зйомок у Швеції, вразила Гіта. Він два дні провалявся у повному ступорі, а ввечері третього вирушив у бар і пив усю ніч.

Гіт Леджер і Лілі Коул у фентезі “Імаджинаріум доктора Парнаса”, 2009 р.

Наступного дня перекусив у ресторані поряд з домом, купив у своєму улюбленому магазині для гурманів овочів, фруктів та органічних сосисок, приготував чудову вечерю і тільки взявся за трапезу, як на айпаді висвітлилося ім’я Шехкара Капура. Режисер пропонував нову цікаву роль, і Гіт домовився зустрітися з ним завтра. Але тільки-но він знову підніс вилку до рота, як пролунав інший дзвінок.

– Гіте, любий, я тебе не відволікаю? Ні-ні, нічого серйозного, просто хочу нагадати: не забудь прийняти пігулки від пневмонії.

– Не забуду, Кейт, – пообіцяв Гіт і зі сміхом додав: – А передай нашій молодшій сестричці Ешлі, що я приїду і зроблю їй пірсинг у носі!

Вони обмінялися словами любові і попрощалися. Виявилося, назавжди…

В обід наступного дня в спальню актора зайшла хатня робітниця доповісти про прибуття масажистки. Голий Гіт лежав на ліжку обличчям вниз, а навколо валялися таблетки… Еспертиза показала, що Леджер помер від передозування знеболювального, снодійного і антидепресантів, прийнятих майже одночасно…

Це сталося 22 січня 2008 року. А за сім місяців «Темний лицар» вийшов у прокат і підкорив увесь світ. Джокер Гіта Леджера перевершив у популярності навіть Бетмена і зайняв шосте місце в рейтингу «100 найвеличніших кіногероїв». Сам актор був удостоєний більше трьох десятків нагород, включно з “Оскаром”. Але на сцену за статуеткою піднявся не він, а його батько, мати і сестра Кейт. А Джонні Депп, Джуд Лоу та Колін Фаррелл не лише дограли його останню роль у «Імаджинаріумі», а й весь свій гонорар віддали Матильді, доньці Гіта…

Якось Гіт Леджер сказав: «Коли настає занепокоєння, я відлітаю на Марс. Дивлюся звідти на Землю і не бачу страху і болю, лише плямку». Як знати, а раптом він дивиться на нас і зараз?

Фото – Getty images


Вперше опубліковано у журналі “Караван історій” (квітень, 2019)

Дивіться також:

Вдова Хита Леджера актриса Мишель Уильямс обручилась и ждет ребенка

Темний принц Голлівуду: таємниці особистого життя Джареда Лето

Анджелина Джоли и Брэд Питт: море любви