Емілі Блант і Джон Красінскі: кохання в комедійно-романтичному стилі

Сьогодні, 23 лютого, день нароження акторки Емілі Блант. Зірці “Оппенгеймера”, “Тихого місця” і “Диявол носить Prada” виповнився 41 рік. І вже 16 років з них поруч із Емілі її кохання, партнер і вірний друг, актор і письменник Джон Красінскі.

Ця історія кохання – в стилі голлівудської романтичної комедії. Двоє одинаків із розбитими серцями зустрілися випадково – і зрозуміли, що це доля. Деталі про пару, завдяки якій багато хто в Голлівуді досі вірить у справжнє кохання, дізнавався “Караван історій”.

---

У черзі на паспортному контролі Джон розглядає митника. Слава богу, це не той похмурий, якого актор зустрічав щовихідних, коли літав із Монреаля до Лондона. Хоча і цей здалеку здається не надто доброзичливим – чекати можна чого завгодно.

Кілька років тому Красінскі прибув до Британії в чудовому настрої. Один вікенд був пропущений: актору не вдалося вирватися зі зйомок серіалу «Джек Райан», де він грав головну роль, але тепер йому нарешті треба було возз’єднатися із сім’єю. Емілі вже кілька місяців знімалася на батьківщині, і доньки Хейзел з Вайолет були з нею.

Коли Джон став навпроти митника, то по-акторськи «просканував» його: такого ж, як він, віку, близько сорока, досить високий і явно в депресії. Щоб підбадьорити чоловіка, Красінскі щиро посміхнувся, простягаючи документи. Той лише кинув швидкий погляд на його обличчя, так само професійно “прорахував” деталі.

– Тут написано, що ви актор, – байдуже промовив офіцер.

– Так, правильно, – з посмішкою відповів Джон.

Митник глянув на нього.

– І де я міг вас бачити? – у голосі було чутно скепсис.

– Не можу знати… Але, може, бачили в американській версії вашого серіалу «Офіс»?

Джону здалося, що в тиші, яка запанувала, всі пасажири і митники тепер прислухаються до їхньої розмови, очікуючи, що ж буде далі.

– О! – якось непевно відреагував офіцер і, зблиснувши очима, повільно, щоб Джон розібрав кожне слово, відповів за творців серіалу і всю Британію разом: – Ми! Ми це зробили геніально. Люблю “Офіс”. Британський.

Усмішка сповзла з обличчя актора, а всередині щось стислося. Він хотів був сказати, що і сам вважає оригінал геніальним, що він фанат і тому пішов на кастинг в американську версію в 2004-му… Але офіцер не дав йому шансу.

– Мета візиту до Великої Британії? – негайно запитав він.

– Я прилетів до дружини. Вона актриса, – чесно відповів Джон і серйозно додав: – Знімається у такому, знаєте, авторському фільмі кіностудії «Дісней». У сиквелі «Мері Поппінс повертається».

– Як її звати? Я її знаю? – не оцінивши жарт, сухо запитав митник.

– Емілі Блант.

Обличчя чоловіка в секунду змінилося. Скепсис випарувався – виник шок.

– Ви?! – несподівано емоційно і з нервовою посмішкою запитав він. – Ви? Одружені з Емілі Блант?

– Загалом так… – тихо підтвердив Красінскі.

– Вдалого перебування в Лондоні! – відрізав офіцер, швидко поставив штамп у паспорті і поклав документ на стійку.

– Вибачте… – промимрив Джон і пройшов через турнікет.

Що це щойно було?

І це “вибачте”? Джоне, серйозно? Він подумки дав собі стусана: «За що ти вибачився? За те, що саме ти одружений з найпрекраснішою жінкою в світі, а не ця людина?» Незабаром він уже реготав, згадуючи обличчя митника: «Ви? Одружені?» «Мала, розповідаю історію, – він зателефонував Емілі, – як щойно мене мало не спопелили поглядом і до якої міри британці таки не люблять американців. Дивно, як ти мене примудрилася покохати. Щойно на контролі, вперше…»

Тепер митник був набагато кращим за того ревнивця. Нижчий на зріст, близько шістдесяти років і навіть посміхався. Запитань про «Офіс» не було, а щодо цілі візиту актор теж не злукавив, що приїхав на зйомки другого сезону «Джека Райана» і запис саундтреку до «Мері Поппінс повертається». Бачити ошелешене обличчя офіцера при згадці Емілі не довелося: про професію той не питав.

Насміявшись із дружиною над сценкою в аеропорту, коли Джон розігрував її в ролях, він, чесно кажучи, як чоловік, чудово розумів реакцію митника. Він і сам собі заздрив. На той час вони були одружені вже майже сім років, але актор досі не міг зрозуміти, як вийшло, що вона віддала перевагу саме йому. Адже гарна і талановита британка, зірка фільму «Диявол носить Prada» та володарка «Золотого глобуса» могла вибрати будь-кого. Красивішого, успішнішого, не такого безглуздого і романтичного.

…Емілі практично не виходила зі свого лос-анджелеського будинку п’ять місяців після повернення з Ванкувера. Чергову спробу витягти її звідти зробив її приятель Грей того листопадового вечора 2008 року: «Давай сходимо в ресторан», – умовляв він її телефоном. Але актриса запевняла, що краще їй залишитися вдома. Знову. І, ні, їй зовсім не самотньо. Вона не одна – у неї є пляшка піно нуар. За п’ятнадцять хвилин Грей стояв на порозі.

– І як давно ти п’єш? – не чекаючи відповіді, він зайшов до будинку і кинувся до шафи. – Одягайся. Я замовив стіл.

Вона сиділа в ресторані, в кремовій сукні і легкій кофтині, колупаючи їжу в тарілці і вислуховуючи здорові докази друга про те, що їй не можна залишатися однією. Її трохи трусило чи то від холоду, чи то від того, що вона багато місяців не могла розслабитися. Емілі відповіла, що в самоті почувається чудово. Загалом, це була не вечеря, а сеанс психотерапії. Може, їй справді потрібен був психотерапевт, а не піно нуар?

Подруги і знайомі говорили їй, що Майкл зраджує. Вона ж сліпо вірила в інше. У те, що канадський співак Майкл Бубле закоханий у неї так само, як і вона в нього. Вона була зачарована миттєво на його виступі в 2005 році, ледь почувши його голос. Почуття так переповнювали Емілі, що вона плакала весь концерт, а після пішла за лаштунки, щоб висловити захоплення особисто. Британка тільки-но закінчила зйомки у фільмі «Диявол носить Prada», який ще не вийшов на екрани, тому була менш знаменитою, ніж він. Але Майкла не хвилював її зірковий статус. Він закохався одразу, її широко розплющені очі не залишили йому шансів. Вони були разом наступного дня, і через короткий час Блант прийняла кардинальне рішення: на гонорар за фільм купила у Ванкувері будинок, куди переїхав і співак.

Акторка знімалася, він гастролював і складав пісні, але вони завжди поверталися під один дах. Грали в «Скрабл», в якому Бубле вигравав, вона першою слухала нові треки, один з яких, Everything, він присвятив їй, і ходили в гості до батьків. Мама музиканта любила Емілі, здавалося, навіть більше, ніж син, і постійно наполягала, щоб він скоріше зробив пропозицію: «Якщо ти на ній не одружишся, я тебе вб’ю, – погрожувала Ембер Бубле. – Але навіть якщо ти не зробиш цього, я знайду когось у нашій родині, хто зробить це. Я так просто не дам їй зникнути з нашого життя. Ти розумієш, як тобі пощастило? Вона найкраще, що з тобою трапилося!» Майкл кивав.

Коли акторці вперше сказали, що бачили його з іншою, вона не повірила. Вдруге, коли його побачили з наступною дівчиною, вона все ще відмахувалась від очевидного. Аж ось третя, як Блант пізніше дізналася, постійна коханка Бубле вже десять років, зробила фото сплячого Майкла в їхньому з Емілі ліжку. Знімок опублікували таблоїди, про це довідалися всі. Все добре, що було в їхніх стосунках, пішло прахом – і його підтримка на церемонії «Золотий глобус» у 2007-му, куди вона прийшла, не підготувавши промову і забувши від хвилювання своє ім’я, бо не очікувала, що у двадцять три роки отримає нагороду за британську драму «Дочка Гідеона», і постійні, такі щирі, зізнання в любові.

У червні 2008-го Блант продала будинок і повернулася до Голлівуду. Принижена, з розбитим серцем і бажанням якнайбільше працювати. За місяць представник співака дав коментар пресі: «Бубле і Блант не змогли зберегти стосунки через різницю в робочих графіках». Краще і не сформулюєш…

­- Приятелю, давай я тебе з кимось познайомлю? – говорив тим часом Джону Красінскі актор Джастін Теру. – У мене така кількість номерів красунь у телефоні! Яку хочеш? Руденьку? Брюнетку? Блондинки гарні.

За вечерею Красінскі переконував друга, що не готовий до серйозних стосунків. Його серце ще не охололо від колишньої закоханості. У 2006-му на зйомках серіалу, завдяки якому він став зіркою, тим самим Джимом з «Офісу», він познайомився з Рашидою, донькою музиканта Квінсі Джонса, яка приєдналася до їхньої команди в третьому сезоні. Роман тривав два роки і закінчився нічим. Актор мав намір одружитися, Джонс була не готова.

– Красінськи? Джоне! – він здригнувся, відчувши руку на плечі. – Вітаю!

Він підвівся, щоб обійняти Грея.

– Ти знайомий із Джастіном? – Красінскі представив їх один одному.

– Ходімо зі мною. Я тут за два столики від вас вечеряю з подругою. Ти маєш з нею познайомитися, – Грей потягнув актора за руку до столу, де сиділа Емілі.

Блант була прихильницею британського «Офісу» і не дивилася американський, але обличчя Джона навіть у напівтемряві ресторану здалося їй невиразно знайомим.

– Дорогенька, це мій приятель – актор Джон Красінскі. Джоне, це дорогенька. Тобто це Емілі Блант.

– Знаю, – актор простяг їй руку, – я дивився “Диявол носить Prada” разів двадцять. Або сто. Трохи збився з рахунку.

– Тільки без компліментів. У британців з цим погано, знаєш? Відразу хочеться кричати: «Замовкни, я не чую тебе!» – вона сміялася.

Від хвилювання його серце стукало водночас у скронях і животі, а думки стрибали в голові, як м’ячики для пінг-понгу: «Господи, я закохаюся в неї. Чи вже закохався? Чи давно кохаю?»

– Ти не змерзла? – дивлячись на кофтинку актриси, поцікавився він, стягуючи свій светр, зав’язаний на плечах.

– О, ні, що ти! Дякую.

– Ти мені подобаєшся… – несподівано, але якось природно промовив Джон.

Грей усміхався. Його раптово зацікавила етикетка на пляшці вина, яке вони пили, а Блант дивилася на Джона не змигнувши. Ще п’ять хвилин тому її життя було зовсім іншим. Звідки взялося це миле усміхнене диво з добрими очима і трохи відстовбурченими вухами?

Наступні двадцять хвилин Джастін Теру був наданий сам собі, тому що Джон стояв поряд зі столиком Емілі і розряджав напругу жартами. Коли він усе-таки пригадав, що Теру все ще там, то вибачився, попросивши у Блант дозволу подзвонити їй завтра. Вона була категорично за. Красінскі був категорично в шоці: дівчина, явно не з його ліги, погодилася продовжити знайомство!

За два дні актор запросив її на побачення. На стрільбищі. Потрібно було показати себе не тільки смішним, галантним і милим, а й сильним, сміливим. Щоправда, зробивши перший постріл, він несподівано для себе смішно верескнув. Емілі лише по-доброму розсміялася.

– Загалом я найнижчий із чотирьох братів. Усього метр дев’яносто один, – розповідав Джон, коли вони за годину пішки йшли до ресторану. – Решта по два метри і вище.

– Правда? Нас також четверо! – Сміялася Блант. – У мене дві сестри, Фелісіті і Сюзанна, і брат Себастьян. То ти грав у баскетбол?

– Так, але кепсько. Зате я дев’ять років грав на трубі, і робив це набагато краще! Може, тому, що її не треба було закидати в кошика? І до вісімнадцяти років служив вівтарником у костелі. Я із польської родини.

– Це ж треба… Я вісім років грала на віолончелі. І відвідала два заняття з балету зовсім крихтою. Поляки? Зрозуміло. Я якраз хотіла запитати про прізвище.

– Мене іноді мій агент питає, чи не хочу я його змінити, – серйозно промовив Джон. – Уявляєш? Не знаю, як батько поставився б, але я не зміг би дивитися йому в очі. Він мій герой. Рональд Красінскі – шанований терапевт у Ньютоні, це біля Бостона. Мама, Мері Клер, працює медсестрою. І якщо я досяг би хоча б чверті того, що зробив тато, то вважав би, що відбувся як чоловік.

Емілі уважно подивилася на нього.

– Що? – знітився Красінскі.

– Нічого, – хитро усміхнувшись, сказала вона.

– Але життя моє було нудним, – вів далі Красінскі. – Батькам пристойний хлопчик не завдавав клопоту. Алкоголь? Наркотики? Вечірки? Боже збав. Зате я любив посиденьки до другої ночі під сир і вино та інтелектуальні бесіди про кіно, музику…

– Ідеал… – тихо сказала Емілі.

– Що, вибач?

– Ні, нічого. Ходім, кажу… Не скажу, що я не була хорошою дівчинкою, але я точно не любила рожевий одяг, грала у футбол і завжди розмірковувала про того, хто я є…

– Тобто?

– Ким стану. Тато – відомий адвокат, мама – колишня актриса та вчителька англійської з дивовижно витонченим даром слова. У мене вже до школи була пристрасть до мов. Думала вступити до університету, вчити іспанську і стати перекладачкою в ООН, – згадувала актриса. – Але у вісім років я раптово стала сильно заїкатися. А значить, завжди мовчала, що було жахливо, бо я була розумним дівчиськом і мені завжди було що сказати.

– Чекай, що означає “раптово”? – у Джона на обличчі було щире хвилювання. – Тебе хтось образив? Налякав?

– Не знаю. Не пам’ятаю.

У школі-пансіонаті в передмісті Лондона, куди Блант пішла у вісім років, одна з вчительок, знаючи про заїкуватість, як спеціально, постійно просила її читати вірші біля дошки. Емілі благала її не робити цього, адже вона ледве могла вимовити своє ім’я і завжди вигадувала собі інші імена, коротші… Мама водила її до спеціалістів, але все було марно.

– Як тобі вдалося цього позбутися? – запитав Джон, і Емілі взяла його під руку, коли вони увійшли до ресторану.

– Магічним чином, – інтригуюче промовила актриса. – До школи я із сестрою та мамою дуріла, імітуючи різні акценти та голоси. Але коли почала заїкатися, майже перестала це робити. А коли мені було вже дванадцять, учитель запропонував взяти участь у шкільній виставі. Безумство, так? Заїка на сцені! Але він сказав: «У тебе виходить смішно імітувати голоси – так і говори». І ось на сцені я відкрила рота, думаючи, що затнуся… І, о диво, вимовила репліку абсолютно нормально. За кілька років і поза сценою мовлення цілком налагодилося.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by John Krasinski (@johnkrasinski)

– Фух… Це трилер якийсь. За це треба випити! – Красінскі заходився вивчати меню.

– І з’їсти! Стрілянина і прогулянка позбавили мене всіх калорій, Джоне. Нині ми їх повернемо!

Вона замовила пасту кавателлі з рікоттою і шинкою, Красінскі взяв те саме. Їй принесли холодний мартіні, йому біле вино. Якби хтось у ресторані того вечора спостерігав за ними, то побачив би, що для них двох більше нікого не існує. Часто за столиком лунав її діамантовий сміх. Вони говорили без упину, намагаючись за вечір розповісти про себе абсолютно все.

Емілі дізналася, що, закінчивши школу, Джон хотів бути учителем англійської і навіть недовго викладав в Коста-Рикі. Але захоплення кіно привело його в дуже престижний Браунівський університет, де він чотири роки отримував освіту драматурга і ступень з англійської літератури. І весь цей час замість гри за університетську команду з баскетболу Джон провів зі скетч-групою, навчаючись драматургії та режисурі на практиці. Красінскі захоплювався тим, як багато знали його однокурсники, скільки фільмів подивилися, і надолужував втрачене. Встиг він повчитися і в Британії, а потім вступив до Національного театрального інституту. За три місяці, коли за ним приїхала мама, щоб забрати додому, двадцятитрирічний Джон озвучив їй своє рішення.

– Я хочу займатися кіно, бути актором. І переїжджаю в Нью Йорк.

– Чудово! Давай. Ми тебе підтримаємо, – миттєво промовила мати. – Тільки пообіцяй мені: якщо за два з половиною роки нічого не вийде, ти знайдеш собі інше заняття. Але зараз я як мама не можу тебе просити відмовлятися від мрії.

– …Можеш собі уявити, – розповідав він Блант, – я змінив за цей час у Нью-Йорку дев’ять робіт офіціантом та барменом. Що було значно більше за роботи, отримані за професією. Були реклами, стажування у вечірніх токшоу, я ходив на проби, але…

– Мама щось передчувала? – поцікавилася Емілі.

– Так. Ну, ми так думали у вересні 2004-го, коли я їй сказав: «Я тобі обіцяв забратися звідси, якщо не вийде. Все, здаюся. Приїдеш за мною? А вона і говорить, мовляв, а навіщо тобі їхати зараз? Почекай до кінця року, раптом щось зміниться. І за три тижні я отримую роль в «Офісі».

– Буває ж таке.

– Але я мало сам все не зіпсував, Емілі! Приходжу на проби, підходить моя черга, а вони всі встають і йдуть на обід. Я за ними: “Куди? Ще одного!” Потім повертаються, один із них сідає навпроти мене, жує салат. Запитує: «Хвилюєшся?» І я кажу: «Ні. Тут чи отримаєш роль, чи ні. Я реаліст. Але що мене по-справжньому хвилює, так це те, що американці часто беруть геніальний британський продукт і докорінно його псують…» Емілі, почекай, не смійся!

– Мені страшно. Хто це був?

– Виконавчий продюсер. Він представився, розсміявся мені в обличчя і розповів усім про те, що я бовкнув. На подив, у цій теплій атмосфері сміху – а сміялися вони з мене – я отримав роль.

Джон Красінскі в серіалі "Офіс:"

 

View this post on Instagram

 

A post shared by John Krasinski (@johnkrasinski)

2005-го, після прем’єри першої серії, Джон Красінскі – у найкращих традиціях Голлівуду – прокинувся знаменитим. Вчора він був офіціантом, а сьогодні став зіркою і навіть відгукувався на вулиці на ім’я Джим. Він розумів, що пропозиції отримує лише завдяки серіалу. Так він потрапив у різдвяну мелодраму «Відпустка за обміном» 2006-го, через рік – до комедії Джорджа Клуні «Кохання поза правилами», а в 2008-му дебютував як режисер із фільмом «Короткі інтерв’ю з огидними чоловіками”…

…Незважаючи на своє чудове зцілення від заїкуватості на сцені – а диво полягало в тому, що вона не була собою, а грала роль, – Емілі вважала акторство своїм хобі. Беручи участь при цьому в Единбурзькому театральному фестивалі, а в 1999-му, у шістнадцять років, вступивши до коледжу Гартвуд Гауз, де, окрім гри на віолончелі та уроків вокалу, вивчала і акторську майстерність. Через два роки Блант вийшла на сцену «Вест-Енду» в спектаклі «Королівська сім’я» разом з Джуді Денч.

– Можеш собі уявити, – розповідала вона Джону за десертом, – як я тремтіла. Але за роботу платили гроші. І я подумала: а може, варто цим займатися? Мила Джуді взяла мене під крило. Після вистав запрошувала у свою гримерку, де ми пили шампанське з її друзями Джонні Деппом, Пірсом Броснаном. Я дивилася на своїх кумирів розкривши рота і вдала, що розумію, про що вони говорять. Відігравши останню виставу, я плакала. Подарувала всім подарунки і благала не втрачати зв’язок…

Але плакала Емілі даремно: її стали запрошувати до британських серіалів і телефільмів, причому не на другорядні ролі. Там її і помітили продюсери стрічки «Диявол носить Prada». Їм потрібна була маловідома актриса, адже у них вже були Меріл Стріп і Енн Гетевей. Але на зйомках саме Стріп перша зрозуміла, що дівчина може затьмарити їх обох.

Для ролі помічниці головної редакторки журналу «Подіум» актриса взяла за основу типаж однієї зі своїх знайомих, а завдяки імпровізації змогла привнести в образ багато свого. Одна зі знаменитих сцен, коли вона говорить героїні Гетевей: «Я чую це, а хочу чути ось це» – і показує руками, що рот треба закрити, – фраза, підслухана Блант на вулиці Нью-Йорка. Так мама казала дитині.

Режисер був у захваті і включив саме цей варіант у фільм. У 2007-му Емілі отримала одразу дві номінації на «Золотий глобус» за ролі у стрічках «Диявол носить Prada» та «Дочка Гідеона», а також номінацію BAFTA. Зрозуміло, після такого яскравого голлівудського дебюту, дивлячись у її очі з хитринкою, їй почали пропонувати лише ролі стерв. Але вона відмовлялася.

– Які схожі наші історії, – вимовив Красінскі, забувши про десерт. – Одна яскрава роль. Але, ти знаєш, я пишаюся цією впізнаваністю. Стів Карелл якось сказав: «Наприкінці кар’єри ти отримаєш шістнадцять «Оскарів» і знімешся в п’ятистах фільмах, але нас все одно знатимуть лише за «Офісом». Він говорив це зі смутком. Я його запитав: «Але хіба це погано? Хіба це не честь? Я завжди вважатиму, що виграв цю роль у лотерею. А те, що я хотів би сказати як автор, актор і режисер, я ще скажу.

– Так! – Емілі розуміла його, – ніхто не спитає за два роки: «Ви Емілі Блант?» Всі кажуть: “О, ви та дівчина з фільму!” Але це надумані проблеми. Мені здається, коли я кажу, що актриса, люди про себе вигукують: «Заради бога! Займися справжньою роботою…»

Їхнє побачення закінчилося на серйозній ноті і з бажанням зустрітися знову.

Через три місяці, у січні 2009 року, незважаючи на шлейф Джима з «Офісу», Красінські запросили на проби на роль Капітана Америки. І він навіть приміряв костюм. Щоправда, одягнувши його, зустрів у павільйоні Кріса Гемсворта в костюмі Тора. І тут же почав свій костюм знімати: надто органічно Кріс виглядав у ролі супергероя. На відміну від нього.

23 лютого, коли агент повідомив, що роль дісталася Крісу Евансу, Красінскі зателефонував Емілі: «Це не я. І це добре”. Джон реально оцінював себе. Його кохана запропонувала скасувати похід на вечірку з нагоди її дня народження: якщо йому не до веселощів, вони відзначать удвох. Але актор зовсім не був засмучений: «Я був супергероєм тринадцять годин на пробах. І мені досить». Дорогою на святкування Блант розповіла коханому, що їй пропонували роль Чорної Вдови, яка, на щастя, дісталася Скарлет Йоганссон: «Я як уявила собі перспективу до сімдесяти років одягати цей костюм. При всій повазі…» – Емілі засміялася.

За два тижні, 6 березня, вони прилетіли в Лондон на прем’єру фільму «Молода Вікторія» з Емілі в головній ролі. Однак це ще не був їхній перший офіційний вихід у світ як пари. Після показу картини він милувався нею на червоній доріжці, що позує з актором Рупертом Френдом, і думав про те, що навіть через п’ять місяців він все ще не може зрозуміти, як вона щоразу вибирає його.

Наступного ж вечора Джон познайомився з батьками Емілі, Джоанною та Олівером. Після того, як Красінскі з її батьком зіграв у крикет, в який грати не вмів, вони сказали дочці, що її хлопець неймовірно милий. Можливо, слово «милий» і не було найбільш підходящим для чоловіка, зате – типово британським визначенням теплої, доброї та люблячої людини. І Блант знала це. Він – її ідеал. Впевнений у собі, дбайливий, харизматичний, сентиментальний, розуміючий. У хороші дні він завжди був за нею як стіна, а в погані – попереду, як захисник. Їхні друзі були зачаровані, а батьки Джона, коли він з Емілі приїхав влітку у Ньютон, благословили їхній шлюб.

Коли 28 серпня він зробив їй пропозицію, вона заплакала. Він теж не стримав сліз – і плакав, бувши людиною чутливою, ще сильнішою, почувши «так». У ресторані, де це відбувалося, люди теж витирали сльози, спостерігаючи за Джоном, що стоїть на одному коліні, самі не розуміючи, чому плачуть. Емілі ж здавалося, що навколо звучать флейти, літають метелики, а ангели благословляють їх з небес. Загалом, заручини Блант і Красінскі пройшли в стилі їхніх стосунків – комедійно-романтичному.

Буквально прямо з ресторану Джон вирушив на зйомки фільму «Прості складнощі», де грав із подругою дружини, Меріл Стріп, а в жовтні на прохання Емілі приїхав на майданчик до неї. Вона знімалася у фільмі «Міняючі реальність» з Меттом Деймоном і хотіла їх познайомити. Джон завжди захоплювався актором і хвилювався перед зустріччю. Чого він не очікував, то це того, що потрапить на зйомки сцени їхнього пристрасного поцілунку. Він не ревнував, адже вони актори, але спостерігати за цим було неприємно.

– Джон. Радий зустрічі. Бачив, як я щойно зацілував твою наречену? Ух! – сказав Метт.

Джон мовчав, намагаючись вловити іронію.

Чорт, – Деймон зніяковів. – Жарт вийшов жахливим.

Таке ніякове знайомство анітрохи не вплинуло на їхню дружбу. Через два роки після зустрічі Красінскі приніс другові ідеї двох фільмів. Для першої – «Землі обітованої» – він написав сценарій, і в 2012 Гас Ван Сент поставив по ньому фільм із Деймоном. У другій картині Красінскі мав відігравати головну роль. Але за п’ять років роботи над картиною все змінилося. Метт і Джон залишилися співавторами сценарію «Манчестер біля моря», а головну роль у фільмі замість Джона зіграв Кейсі Аффлек, який отримав «Оскара». Статуетка дісталася і Кеннету Лонергану за сценарій. Але Красінскі не вважав це втраченою можливістю. Знав: його час ще настане. Знав, що зможе довести Емілі, що вона не дарма вибрала його.

Емілі Блант і Джон Красінскі одружилися 10 липня 2000 року на віллі старовинного друга Джона, Джорджа Клуні, на озері Комо, запросивши на весілля найближчих, серед яких була і тепер спільна подруга Меріл Стріп. Свою версію того, що сталося з ними за півтора роки, Красінскі переказував на урочистості друзям так: «Емілі запитала мене, як я поживаю. Я відповів, що непогано. Потім торкнувся її обличчя, але вона попросила так не робити. Покликала охоронця. І ми одружилися».

Медовий місяць вони вирішили зробити незабутнім, і Джон запропонував дайвінг, а саме занурення в клітині до акул. Невже даремно «Щелепи» кожен із них любив з дитинства, та й разом вони його переглядали? При цьому обидва не люблять фільми жахів і сприймають «Щелепи» не як стрічку про акул, а як історію про людські страхи.

Коли одна з акул раптово змінила траєкторію і попливла до Емілі, Джон завмер. Якщо він на це зверне увагу дружини, вона смикнеться – і хижак атакує її. Тому він усміхався, а Блант усміхалася йому у відповідь. Коли акула пропливла буквально в метрі від її голови, акторка знепритомніла, а прийшовши до тями, скомандувала: «Витягни мене звідси!» Але, віддихавшись, попросила зануритися знову – вже до черепах. Одна з яких навіть намагалася погладити актрису, начебто втішаючи після того, що їй довелося пережити.

…Джон сів в автомобіль біля аеропорту – до зйомок у центрі Лондона, які почнуться вдень, він повинен побачити дружину та дочок, тому його везуть до будинку батьків Емілі, де вони завжди зупиняються.

– Ти на місці? – він чує у трубці стурбований голос Емілі: знаючи, що чоловік завжди збирається на літак в останню хвилину, Блант його контролює.

– Так, встиг. Скоро буду.

– Це буде не так швидко. Затори, – сказав водій і додав: – Ви знаєте, я дивився «Тихе місце». Геніальне кіно. Найстрашніше, що я бачив. Але не тому, що там монстри. Ну, ви знаєте, чому.

Джон знав. Того понеділка, у квітні 2018 року, після першого вікенду, коли його картина «Тихе місце» з Емілі та ним у головних ролях дебютувала в американському прокаті, подружжя прокинулося у своєму таунхаусі в Брукліні і п’ятнадцять хвилин дивилися одне на одного мовчки. Навколо гралися діти, гавкав лабрадор Фінн, а вони не розуміли, чи реальне те, що відбувається? П’ятдесят мільйонів доларів за вихідні? Більше, ніж у Спілберга за цей же час? Усвідомити успіх було складно. І для Блант це була перемога саме Джона.

У липні 2016 року, заколисуючи їхню другу дочку, тритижневу Вайолет, на руках, Джон перечитував сценарій фільму жахів і плакав. Як людина чутлива, він плакала регулярно, але ридати, коли читаєш про монстрів? Продюсери серіалу «Джек Райан» запропонували йому зіграти в «Тихому місці», і він спочатку відмовився: не його жанр. Коли ж вони сказали, що це історія про те, що сім’я не може розмовляти і потрібно розібратися, чому так, він був заінтригований.

Прочитавши сценарій, Красінскі поставив умову, що зніметься, якщо зможе переписати його так, як відчуває. Для нього це була історія про батьків, які зроблять все, щоб захистити своїх дітей. Це була драма, повністю співзвучна його і Емілі страхам за своїх дітей. Він переписав сценарій і домовився з однією з голлівудських зірок, що та зіграє у фільмі. Залишилося переконати продюсерів. І Емілі з дітьми летіла з ним для цієї мети в Лос-Анджелес. Запропонувати роль дружині він не наважився, бо знав, що її чекають на зйомках на початку 2017 року у світлій історії «Мері Поппінс повертається», і ще тому, що вона може погодитися, але заради нього. А він хотів, щоб усі рішення в кар’єрі вона приймала лише заради себе.

У літаку Емілі попросила почитати сценарій, а через дві години повернулася до чоловіка з обличчям, спотвореним болем.

– Я не можу комусь іншому дозволити це зіграти. Ти мені дозволиш це зробити?

– Боже… – протягнув Красінскі і розплився в щасливій посмішці, відчуваючи, ніби тепер Емілі робить йому пропозицію руки і серця і ангели благословляють їх з небес у той час, поки вони в небесах. – Так!

Його радісний крик чули не лише пасажири, а й, цілком імовірно, продюсери фільму в Голлівуді. У світовому прокаті “Тихе місце” зібрав понад 300 мільйонів доларів. Подружжя лише тоді усвідомило успіх: журнал Time вніс Красінскі до списку ста найвпливовіших людей 2018 року, і Джон нарешті з’їздив з батьком до польського міста, звідки були родом їхні предки, отримав благословення ксьондза…

…Майже чотирирічна Хейзел та дворічна Вайолет повисли на шиї у Джона, який не стримував сліз.

– Зберися, плаксію, – ніжно поцілувала Емілі чоловіка.

За возз’єднанням сімейства спостерігали батьки Блант і покликали всіх до чаю. Справжнього, англійського, правильно завареного. Приїжджаючи на батьківщину, актриса намагається заповнити його нестачу в Америці і принагідно привчає до всього традиційно британського і дітей.

– Рідненька, наша дочка щойно знову сказала “уоте” замість “уотер”, – усміхаючись, вимовляє Джон, наливаючи Гейзел чаю. – Варто їм побути в Лондоні, і я знову бачу перед собою якихось британських дітей…

Блант завагітніла першою дочкою влітку 2013-го, одразу після зйомок у фантастичному бойовику «Грань майбутнього» з Томом Крузом. Красінскі завершив зйомки в дев’ятому сезоні «Офісу» і був готовий до нових ролей. У тому числі й батька. Він із п’ятнадцяти років мріяв бути оточеним дівчатками, і мрія починала здійснюватися.

Завдання було – вибрати найнепопулярніше ім’я. Тому Джон з’ясував, що ім’я Гейзел востаннє було на слуху 1890 року. Те що треба! Жодної конкуренції в школі. Через два роки з ім’ям Вайолет було те саме. Давши донькам «старенькі» британські імена, вони жартували, що тепер ті неодмінно мають навчитися грати в бридж.

Народивши, Емілі, і про це їй одразу сказав чоловік, стала сильнішою. У ній відкрилися приховані резерви, про які вона не підозрювала. Він же одержав свою маленьку копію. А найкращу пораду актрисі дала її мама: «Ігноруй усіх, не читай книг. Ви знаєте свою дитину найкраще. Ось так і виховуйте». Коли в червні 2016 року народилася Вайолет, Джон узяв на себе Гейзел, поки Емілі займалася новонародженою. Завдяки його турботі старша дочка не почувалася обділеною увагою: він плів коси, грав у ляльки і дивився мультфільми, над якими, розчулений історіями, часто пускав сльозу. А коли Емілі забирала Гейзел із собою, переглядав (вже в сімдесят вдруге) «Диявол носить Prada» і дякував Грею з Джастіном Теру за ту зустріч у листопаді, яка подарувала йому таке щастя.

Актори знаходили час і для зйомок, а Красінсі, програвши парі, ще й примудрився щовікенду готувати. Все почалося з того, що він вирішив зробити дружині подарунок до Дня матері і приготувати смажене курча, що мало нагадати Емілі про сімейні англійські вечори. Коли Блант попередила, що це надто складна для новачка страва, він відмахнувся: хіба вона не знає, що складнощі його не лякають? І курча дійсно вдалося. За вечерею несподівано випливла тема про вік Леонардо Ді Капріо. Джон доводив дружині, що актору ніяк не може бути понад сорок років, Емілі стверджувала, що Лео – сорок один. Перш ніж звіритися з Вікіпедією, уклали парі: якщо має рацію Красінскі, Блант щотижня грає в комп’ютерну гру Call Of Duty, якщо вона – він готує щовихідніих…

У жовтні 2015 року, завагітнівши Вайолет, Емілі отримала загадкове повідомлення від режисера фільму “Чикаго” Роба Маршалла: “Передзвони”. Набравши його, вона дізналася історію чудесного «воскресіння» сім’ї. “Це Мері Поппінс, – нарешті розкрив карти режисер. – Хочу, щоб ти грала. Няня приїжджає до підрослих Джейн і Майкла, у якого троє дітей. Знімає «Дисней» у Лондоні. Це буде музична феєрія! Згодна?» Емілі навіть не думала. Зіграти Мері Поппінс – це як зіграти Бетмена в Америці. Але вона може щонайменше через два роки! Вагітність, пологи, час відновлення. Роб був готовий чекати. Про інших актрис не йшлося. Коли Джон дізнався про нову роль дружини, то іронічно зауважив: «Все, люба. Ти виграла в мене по всіх фронтах. Тепер, де би я не знявся, доньки завжди киватимуть на тебе. Мовляв, тато, звичайно, молодець, але мама… Сама Мері Поппінс!»

Так само, як і Емілі, Красінський після їхнього весілля і до успіху «Тихого місця» показував світові себе в різних амплуа. Джим з «Офісу» поступово трансформувався: для бойовика «13 годин» 2016-го він накачав таку м’язову масу, що згодом став отримувати пропозиції зіграти крутих хлопців. Одним з них і став Джек Райан – агент ЦРУ, якого до цього зіграли Алек Болдвін, Гаррісон Форд і Бен Аффлек. Але, на відміну від них, Джон привніс нове у роль – якості «свого хлопця», помножені на героя, здатного врятувати світ, і все частіше отримував за це порівняння з Томом Генксом. Він знав, що в Голлівуді існує правило: тебе не уявляють в іншому амплуа, поки ти в ньому не знімешся. І він ризикнув. Емілі ж йшла на ризик буквально – у 2016 році знявшись у ролі алкоголічки на перших місяцях вагітності в трилері «Дівчина в поїзді». При цьому ні Блант, ні Красінскі жодного разу не змінили свого бачення успішної акторської сім’ї, розділяючи робоче і особисте життя і оберігаючи домівку від сторонніх. Вони здобули славу найміцнішої пари Голлівуду, завдяки чому багато хто ще продовжує вірити в кохання.

…Дорогою на студію Джон розповідає дружині про те, що проєкт, яким він одержимий, набуває форми, і Емілі помічає, як знову горять очі її чоловіка. Кілька років тому він написав сценарій серіалу, присвяченого голлівудському готелю «Шато Мармон», поряд з яким вони жили в Лос-Анджелесі і де за вісімдесят дев’ять років встигли пожити всі зірки кіно та музики, а значить, він сповнений таємниць…

Коли Емілі взяла першу ноту, Джон заплакав.

– Татку, не засмучуйся, – шепотіла Гейзел, сидячи, як і Вайолет, у нього на колінах і витираючи сльози з його обличчя.

– О, люба, це сльози радості, – заспокоював він дочку. – Твоя мама така гарна, як восьме чудо світу, а її голос проникає мені просто в душу.

Мала кивала, не дуже розуміючи, про що він говорить.

– Ну як, Джоне? Дівчатка? – з’явившись у дверях студії, схвильовано запитала Блант. – Не дуже?

– Та ти просто зачарувала мене. Я не впевнений, що люди готові до цього. Я приголомшений, – притискаючи дружину до себе, відповів Красінскі.

– Було чудово, – додала Гейзел. Дівчинка обожнює фільм про Поппінс з Джулі Ендрюс, яка особисто благословила Блант на цю роль.

А Войолет, що скучила за мамою, просто обняла Емілі за шию, на якій висів золотий ланцюжок з трьома кулонами у вигляді букв D, H і V.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine, East News

---

Вперше опубліковано у журналі “Караван історій”

P.S. Емілі та Джон знялися у продовженні “Тихого місця”. Блант отримала номінації на головні кінонагороди  -“Золотий глобус”, BAFTA і “Оскар” – за роль другого плану і “Оппенгеймері”, Красінскі продовжує роботу у “Джеку Раяні”. Вони разом і не зрадили ідеї тримати дітей подалі від папараці.

Дивіться також:

Шакіра і Жерар Піке: від кохання до ненависті

Історія кохання Кетрін Зети-Джонс і Майкла Дугласа: переможці часу

Історія Раяна Гослінга і Єви Мендес: як голлівудський гульвіса став зразковим сім’янином