Курт Кобейн: дорога в “Нірвану”

Великий ковток віскі. Горло обпекло. Нехай. Він підтягнув до себе рушницю.

«Моя дружина – богиня, яка вміє співпереживати і підтримати, а моя дочка сповнена любові і радості: вона цілує кожну людину, яку зустрічає, тільки тому, що вона добра і не завдасть їй зла. Вона нагадує мені себе, яким я колись був. І це лякає до глибини душі, так лякає, що я практично не можу поворухнутися. Я не можу примиритися з думкою, що Френсіс іде шляхом свого батька і стає нещасною, саморуйнівною, мертвою рокеркою».

На екрані відеомагнітофона хлопчик катався на велосипеді, катав ляльковий візок. Скрізь незримо поряд – мама.

І він хотів бути поруч із Френсіс завжди, оберігати її, захищати. Але кому потрібен чортів тато, який не ладен впоратися із самим собою?

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Courtney Love Cobain (@courtneylove)

«У мене було хороше життя, і я вдячний за це, але з семи років я зненавидів все людство, тільки тому що люди запросто могли ладнати і підтримувати одне одного. Тільки тому, що я надто сильно люблю їх і співчуваю їм. Дякую вам усім із палаючої прірви мого шлунка, що розривається, за ваші листи й турботу, яку я відчував усі останні роки. Я надто непередбачуваний і імпульсивний, бейбі! Я втратив пристрасть, і, запам’ятай, краще спалахнути і згоріти вщент, ніж зберегти тепло і повільно догоріти».

Бейбі… Він смикнув рукою, фломастер залишив жирний розчерк. «Я вперше так називаю тебе, Кортні. Тому що ти і є дитя, яке не пішло далеко від нашої дочки».

«Світ, кохання, співчуття. Френсіс і Кортні, я назавжди залишуся у ваших серцях. Кортні, ніколи не здавайся. Заради Френсіс. Заради її життя, яке буде набагато кращим без мене. Я люблю тебе…”

Написавши останню фразу, він із подивом прислухався до себе. Невже все лише тому, що він більше не відчуває аромату її кохання? Невже дружина і справді його смертельна небезпека, його зброя, його смерть?

Екран відеомагнітофона заблимав. Він потягнувся до пульта, рука зісковзнула, зачепивши вимикач. Кімната поринула в темряву. «З вимкненим світлом все не так небезпечно. Ось ми й тут розважайте нас. Я почуваюся дурним і заразним. От ми і тут, розважайте нас».

Він раптом згадав, як закінчив свій шлях герой «Парфумера»: «Вони кинулися до цього ангела, накинулися на нього, перекинули його додолу. Кожен хотів торкнутися його, кожен хотів урвати від нього шматок, пір’їнку, крильце, іскорку чарівного вогню. Вони зірвали з нього одяг, волосся, шкіру тіла, вони обмацали, роздерли його, вони встромили свої пазурі і зуби в його тіло, накинувшись на нього, як гієни».

Пальці намацали у темряві прохолодну гладкість прикладу. Повільно прилаштували стовбур біля підборіддя. Поповзли вниз до спускової скоби. І з полегшенням натиснули на курок.

З екрану білявий хлопчик із посмішкою помахав рукою на прощання.

Фото: East News, Getty Images/Global Images Ukraine, Shutterstock.com

Дивіться також:

Фредді Мерк’юрі: король Queen

Порочний геній: історія життя Елтона Джона

Тіна Тернер померла у віці 83 років: драматична історія королеви рок-н-ролу

Гурт “Океан Ельзи” святкує 29-ліття: раритетні фото