Сьогодні, 15 березня, день народження акторки Єви Лонгорії. Їй виповнилося 49 років.
“Караван історій” розповідає, як Еві Лонгорії вдалося знайти своє кохання і народити дитину після 40 років.
«Містере Черрі, я маю вам сказати: я сьогодні пів ночі читала ваш сценарій, і з вашого боку буде просто злочином віддати роль Габі комусь іншому!» Сценарист і продюсер майбутнього серіалу, симпатичний лисуватий товстун Марк Черрі, недовірливо дивився на Єву з-під лоба, але не перебивав: уже пів справи. Жаль, звісно, що він гей, значить, кокетувати марно.
Єва до смерті втомилася від маленьких ролей у денних мильних операх і відчувала, що цей шанс упускати не можна.
– У нас із Габріель Соліс дуже багато спільного! По-перше, ми з нею обидві мексиканки. Хоча я і народилася в Техасі, але ж ви знаєте, ми всі там з Мексики. Мої батьки – мексиканці, католики, бідняки, як і в Габріель. Тож я чудово розумію її амбіції та її мрії.
По-друге, у п’ятнадцять років вона втекла з дому, а я у п’ятнадцять почала працювати. Ну, на щастя, на відміну від Габі, мої батьки мене любили, але не можна сказати, що балували. У мене, знаєте, три старші сестри, а в такій сім’ї треба мати пильне око і не ловити ґав, інакше цукерка тобі не дістанеться.
Чудово пам’ятаю, як мама сказала мені, п’ятирічнійої: якщо зголодніла, то не ний, а вирішуй цю проблему сама. І я пішла на кухню і приготувала собі буріто з помідорами та сиром. Отак я навчилася готувати.
А потім і гроші заробляти на кишенькові витрати – в кафе посуд мила. Ой, даруйте, не збиралася вам розповідати всю свою біографію. Я просто намагаюся сказати, що з дитинства навчилася дбати про себе сама. Як і Габріель.
– Міс Лонгоріє, все це чудово, але ваша агентка напевно сказала вам, що ми вже затвердили актрису на цю роль, – перебив її Марк.
– Ой, ні, вона сказала, що ви ще не ухвалили рішення! – легко збрехала Єва. – Але, навіть якщо так, дозвольте мені, будь ласка, домоговорити, і, можливо, ви передумаєте! – хвилюючись, Єва почала белькотіти ще швидше, ніж зазвичай.
– Я теж католичка, звичайно! І теж працювала моделлю, як і Габі, завжди про це мріяла, ще з дитинства, хоча і зростом не вийшла. Але для фотомоделі зріст не такий важливий, правда? Я завжди казала, що не треба народитися високою, щоб тебе помітили: динаміт зберігають у маленьких коробочках, – Марк мимоволі посміхнувся, а Єва продовжувала говорити:
– Бачите, мені не потрібно пояснювати, як моделі ходять і рухаються, – вона схопилася зі стільця і картинно пройшла модельною ходою перед столом Марка, цокаючи рідборами гостроносих туфельок, потім метнулася назад до столу і, перегнувшись через стільницю, довірливо повідомила:
– Я чудово розумію і проблеми у сім’ї героїні, тому що ми з чоловіком одружені всього рік, любимо одне одного, а вже гиркаємось як кішка з собакою. Він такий же зарозумілий красень, як і Карлос. Повірте мені, яваша Габі!
Марк замислено дивився на Єву. Він справді вже ухвалив рішення, хто виконає роль Габі у майбутньому ситкомі про подружок-домогосподарок із фешенебельного передмістя. Але ця жвава дівчина з Техасу, по-перше, красивіша, по-друге, дуже мотивована, а по-третє, вона прочитала сценарій, точніше, всі епізоди за участю Габі, а от головна претендентка, телезірка, не завдала собі клопоту навіть першу сторінку відкрити.
Єва сміялася і плакала, цитуючи Габі. Марку, як будь-якій творчій людині, було приємно, коли його продукт цінують.
– Єво, ви мене переконали. Роль ваша.
Красуня заверещала від радості і розцілувала Марка в обидві товсті щоки.
– Єво, спокійніше, це лише пілот, ще невідомо, як складеться доля серіалу… Ви перша актриса, затверджена на роль!
– Повірте, Марку, у нас все вийде! Я надто довго чекаю на свою зіркову роль, я буду вашим щасливим талісманом!
Єва чудово пам’ятала той момент, коли вона вперше прилетіла до Лос-Анджелеса з рідного Техасу і, тільки-но закинувши валізу в дешевий готель, поїхала автобусом на Голлівудський бульвар, на Алею слави.
Вона йшла бульваром, розглядаючи рожеві, окантовані золотом зірки, бурмотіла під ніс імена їхніх власників і пристрасно клялася собі, що колись і її ім’я, ім’я дівчинки з портового міста Корпус-Крісті в Південному Техасі, стане відоме усьому світу – як-от ім’я Дженніфер Лопес, пуерториканки з Нью-Йорка, доньки звичайнісіньких батьків.
Між іншим, Дженніфер лише на п’ять років старша, а вже знімається у провідних ролях у блокбастерах, її номінували на «Золотий глобус» якраз за рік до Євиної появи в Місті Янголів. Ба більше, співачка Селена, яку зіграла Дженніфер Лопес, теж родом із Корпус-Крісті!
Крута була дівчина, всі латинас її любили. Загинула в безглуздій перестрілці зовсім молодою від рук своєї подруги, з ревнощів. Ні, такий варіант розвитку подій, звичайно, Єву не влаштовував, але вона б себе образити не дала. Не для того її тато навчив стріляти, коли їй було п’ять років.
Коли Енріке Лонгорія пропонував молодшій доньці постріляти по банках з-під кока-коли, Єва завжди із задоволенням погоджувалася. У батька, інженера-механіка та пристрасного мисливця, у сараї зберігалася ціла колекція зброї – від старовинної гвинтівки часів Громадянської війни до новенького мисливського карабіна. Там була навіть механічна машина для виготовлення куль!
Дивно, але Єву всі ці іграшки зачаровували набагато сильніше, ніж Барбі – сусідських дівчат. Енріке до останнього сподівався, що народиться хлопчик, тому коли на світ з’явилася четверта дочка, був, скажімо м’яко, розчарований. Однак Єва росла шибеницею, лазила через паркани і жваво билася. Вони з татом чудово проводили час на полюванні в лісистих пагорбах Гілл-Кантрі або на озері, куди їздили порибалити.
Вдома Єві подобалося менше. Елла, мама, вчителька за професією, справедлива, але вимоглива, часто залишала дитину під опікою старших доньок – Емілі та Есмеральди – і не втручалася в їхні сварки, навіть коли сестри дражнили молодшу замарашкою та чорнушкою. Вони успадкували мамине світле волосся і досить бліду шкіру, незвичайні для мексиканців. Деякий час Єва навіть підозрювала, що її підкинули.
Майже весь материнський час та увага витрачалася на третю дочку, Лізу. Коли мама годувала дівчинку з ложечки, та мукала від задоволення і пальцями розмазувала кашу по тарілці, хоч давно вийшла з дитинства. Ліза народилася з розумовою відсталістю, довкола неї крутилося повсякденне життя сім’ї. Єва звикла допомагати батькам на сімейній фермі, звикла самостійно вирішувати проблеми та не ображатися на маму. Ну хіба трохи.
Після уроків дівчатка Лонгорія йшли підробляти – мили машини, продавали на вулиці лимонад власного виготовлення, підстригали сусідські газони, розносили газети.
Коли в п’ятнадцять років Єві захотілося пишно відсвяткувати свою конфірмацію, традиційно дуже важливу для католиків подію, вона влаштувалася в кафе Wendy’s Burger на все літо, робила бургери і чистила решітки гриля, сама пошила на маминій швейній машинці рожеву сукнюзі стразами, а гроші витратила на бенкет на лужку перед будинком, куди запросила всіх однокласників. Вона страшенно пишалася, що змогла влаштувати все не гірше, ніж у інших.
До цього віку Єва вже зовсім перестала сердитися на Лізу за те, що та забирала весь мамин час. Ліза почала працювати в пекарні при супермаркеті, і Єву захоплювало, як сестра щоранку старанно зав’язує шнурки, натягує футболку, тупає тротуаром до автобусної зупинки.
Усі щоденні дрібниці вимагали від неї величезних зусиль. «Ти моя геройка», – казала Лізі Єва і не перебільшувала. Саме сестра стала її рольовою моделлю, коли Єва Лонгорія потрапила в Голлівуд і з’ясувала, що там не течуть молочні річки з кисільними берегами.
«Я зрозуміла, що не треба сприймати здоров’я як даність, не треба сприймати життя як даність, – розповідала згодом актриса. – Якщо знати, що це дар Божий, решта стає неважливим. Ну подумаєш, не отримала роль у серіалі. Отже, отримаю наступного разу. І точно не треба переживати через те, що доводиться вдруге одягати одну і ту ж сукню на «Еммі».
Але поки що до цього було ще дуже далеко. Була тільки пристрасна мрія стати актрисою і купити хутряне манто, як у Гленн Клоуз у фільмі «101 далматинець».
Єва з раннього дитинства обожнювала співати і танцювати, розважала батьків домашніми концертами, регулярно посідала призові місця в шкільних конкурсах талантів, з наївною гордістю розвішувала на стіні дитячої грамоти та дипломи.
Водночас їй вистачило розсудливості та приземленості, щоб після школи вступити до коледжу за спеціальністю «кінезіологія» – Єва збиралася заробляти на життя масажем чи фізіотерапією, якщо з кіно не вигорить.
Крім того, вона вірила, що фізіотерапія може покращити стан здоров’я Лізи. Більш інтелектуальні професії її не приваблювали, незважаючи на те що обидві старші сестри вивчилися на інженерів і пішли батьковим шляхом.
У коледжі гарненька весела студентка подала заявку на конкурс краси. Однак, крім зовнішності, там ще потрібно вміння дотепно і змістовно відповідати на запитання журі, тому Єва виграла лише з третього разу. Головним призом для «Міс Корпус-Крісті – 1998» була двотижнева поїздка до Лос-Анджелеса.
За два тижні в Голлівуді Єва побувала на кількох кастингах, підписала контракт із невеликою фотомодельною агенцією і ухвалила рішення додому не повертатися. Тобто, звичайно, повернутися, але тільки щоб зібрати більшу валізу і пояснити рідним свій вибір.
Попри побоювання, мама утрималася від докорів і сказала тільки: «Якщо ти віриш, що це зробить тебе щасливою, – звичайно, їдь!» Сідаючи в таксі і притискаючи до грудей пакунок з маминими кукурудзяними коржиками, Єва плакала. Не так просто двадцятитрирічній мексиканці і католичці покинути своє сімейство – трьох сестер, дев’ятьох тітоньок і двох бабусь!
Перші роки в Голлівуді були зовсім не райдужними. Єва винаймала кімнату на чотирьох з іншими «майбутніми зірками» в кримінальному районі Лос-Анджелеса. По вулицях дівчата ходили тільки разом, ховаючи дешеві золоті ланцюжки з хрестиками під одяг. За зйомки у другосортних мильних операх вона отримувала копійки, зате непогано підробляла фахівцем з підбору кадрів у гедгантерському агентстві – там її цінували за терпіння, відповідальність та непробивний оптимізм.
У серіал «Головний госпіталь» – нескінченну мильну оперу, яка йшла в США з 1963 року, – Єва потрапила в якості дублерки однієї з героїнь. Її знімали тоді, коли був потрібний загальний, а не крупний план. Зате на зйомках Лонгорія познайомилася з Тайлером Крістофером, який виконував більш значну роль.
Красень, у чиїх жилах текла індіанська кров, став її першим чоловіком, але довго ця історія не тривала. Коли Єва отримала роль Габі, сімейні сварки переросли в скандали. Стало очевидно, що пов’язували їх лише спільні амбіції, надії та акторська невлаштованість. Ще до виходу першого сезону «Відчайдушних домогосподарок» дворічний шлюб офіційно завершився розлученням.
Її зоряна година настала 3 жовтня 2004 року, коли пілотну серію чорної комедії про вбивства, зради та депресії за стінами багатеньких маєтків подивилося двадцять мільйонів глядачів. Наступного ранку Єва, що називається, прокинулася знаменитою, як і всі її екранні подруги.
Гонорар тридцять тисяч доларів за серію дозволив мексиканській Попелюшці стати годувальницею великої родини Лонгорія. А після першого сезону та премії «Золотий глобус» за найкращий комедійний серіал ставка актрис різко підвищилася до двохсот п’ятдесяти тисяч доларів за серію. Підписавши новий контракт, Єва сміялася і ридала водночас.
– Мамо, навіть якщо після другого сезону серіал не продовжать, на ці гроші можна буде прожити до кінця життя і більше ніколи, ніколи не шити собі сукні! – кричала вона в трубку. – Це ж понад п’ять мільйонів, я куплю вам будинок! Дженніфер Лопес за перший фільм мільйон заплатили! Тепер я найвище оплачувана актриса з наших!
– Дитино, я щаслива за тебе, і від будинку ми, звичайно, не відмовимося. Але потім подумай і про інших латинас у Техасі, яким не пощастило так, як тобі, – нагадала Елла.
– Так-так, звичайно, ну за кого ти мене маєш? Не хвилюйся, адже я не марнотратка, досі сльоза накочує, коли доводиться десять доларів за помаду викласти!
Про помаду вона згадала тому, що нещодавно говорила те саме в розмові з іншою людиною. Правду кажучи, з хлопцем, про якого поки що не ризикнула розповісти матері. Тій не сподобався ні шлюб, ні розлучення з Тайлером і навряд чи припаде до душі нова любовна історія.
З баскетболістом Тоні Паркером Єву познайомили спільні друзі – чи не вперше у житті вона пішла на баскетбольний матч у Сан-Антоніо, щоб підтримати рідну команду, яка грала проти Північної Кароліни. Після гри усі разом поїхали вечеряти. Спортсмен з першого погляду нагадав Єві Джессі Меткалфа – її екранного коханця, садівника Джона. «Малюка» Джона, цинічно спокушеного працедавицею, місіс Соліс. Тільки Тоні ще вищий, і Єва навіть на підборах не дістає йому до плеча, і ще молодший, геть хлопчисько.
– Про що замріялася, Єво? – Тоні нахилив голену круглу голову, ніби намагаючись прочитати її думки. – Мені здається, ти не дуже тиха дівчина, але чомусь сьогодні мовчиш. Кажуть, ти актриса, граєш у серіалі. Вибач, я не дивлюся телевізор, завжди на тренуваннях.
Він говорив із французьким акцентом. Єва вже знала, що Тоні народився і виріс у Бельгії, хоча його батько – американець, а мати – нідерландська модель. Живе на дві країни: у США, де грає в клубі, і у Франції, де виступає за французьку збірну.
– Я думаю про те, що не знаю жодної мови, крім англійської, Тоні, – усміхнулася Єва. – Навіть іспанської не знаю. У нашій родині завжди говорили англійською. Може, даси мені пару уроків французької?
– Сьогодні? – з надією запитав Тоні.
Єва засміялася.
…Три місяці знайомства вони відзначали на курорті в Європі, Швейцарії. Там недоторканність приватного життя все ще щось означає, і їм поки що успішно вдавалося сховатися від папараці. За вечерею Паркер замовив вино. Він вважав себе великим знавцем вин і не втрачав нагоди похизуватися перед Євою, яка віддавала перевагу пиву.
З важливим виглядом він пробурмотів: «О, тут є «Шато…» – далі було «бла-бла-бла» французькою. – Давай замовимо, триста доларів за пляшку». Спробувавши, Тоні підняв брову: “Непогано”. Єві вино не сподобалося, про що вона чесно сказала.
Коли принесли рахунок, юний сноб надовго замовк.
– Що ти там побачив? – не витримала Єва.
– Це вино коштує не триста, а три тисячі доларів! – приголомшено промовив Тоні. – Я неправильно перерахував швейцарські франки, нулик втратив…
Єва відкрила рота, потім прикрила його долонею і раптом захихотіла: «Мадонно, та це найкраще вино, яке я пробувала у своєму житті, воно ж просто неймовірне!» – і обидва зайшлися від сміху. Того вечора Єва сказала бойфренду, вже без жартів, що це, звичайно, блюзнірство і що напій просто не повинен коштувати таких грошей.
– Не можу перестати думати про той час, коли три тисячі доларів були величезною сумою для моєї родини, а найбільше йшло на лікування Лізи. Але скільки ще таких дітей потребує допомоги!
– То створи благодійний фонд, – запропонував Тоні. – Я тебе підтримаю. У тебе енергії вистачить на сто благодійних фондів!
Наступні кілька років були для Єви Лонгорії дуже щасливими та продуктивними. Вона продовжувала зніматися в «Відчайдушних домогосподарках», і її гонорари зростали. Вона започаткувала благодійну організацію Eva’s Heroes, щоб допомагати дітям з обмеженими здібностями. Вона насолоджувалася романом з Тоні і влітку 2007 року вийшла за нього заміж у церкві Сен-Жермен л’Осеруа в самому центрі Парижа, – у церкві, яка століттями служила парафіяльним храмом для мешканців Лувру, що, звичайно, лестило мексиканському дівчиську.
Подружжя Паркер жило між Сан-Антоніо, Лос-Анджелесом та Парижем, Єва вчила французьку і після закінчення зйомок у «Відчайдушних домогосподарках» планувала перебратися до Парижа остаточно. Вони разом знімалися в романтичній рекламі і разом скандалили з поліцейськими через неправильне паркування. Паркер спростовував чутки про роман із французькою моделлю. Лонгорія, клянучи себе за довгий язик, уточнювала для таблоїдів, що означає її висловлювання «вдень він вчить мене, вночі – я його».
Іноді, в погані хвилини, Єва знаходила у себе сиву волосину або зморшку, що ледь намітилася, і починала скиглити: «Тоні, я старію, скоро ти втечеш від мене до вісімнадцятирічної модельки». Паркер тільки посміювався, обіймаючи її: «Дурна, ти ж знаєш, мене не цікавлять молодші дівчата. Немає нікого красивішого, ніж зріла жінка, яка знає, чого вона хоче… Особливо якщо вона хоче мене!”
Сімейна ідилія розлетілася на друзки в одну мить – геть як у серіалах. Поки Тоні був у ванній, Єва взяла його телефон, щоб пошукати останнє спільне селфі для інстаграму. Побачила нове повідомлення із сердечками та поцілунками. Спохмурнівши, відкрила всі есемес з цього номера і виявила сотні послань, якими Тоні обмінювався з якоюсь Ерін:
«Які на тобі трусики?», «Ти сьогодні думав про мене, коли вранці намагався зайнятися сексом із дружиною? Допомогло?»…
Коли Тоні вийшов з ванної і застиг з рушником в руках, Єва мовчки жбурнула в нього телефоном і вибігла зі спальні. Вона знала, хто така ця Ерін – дружина Брента Беррі, теж баскетболіста. Красуня і модель, але не така вже й юна, їй тридцять вісім років. Тож Тоні зберіг відданість старшим жінкам. Невидячим поглядом дивлячись у вікно, Єва ковтала злі сльози.
– Послухай, я ніколи з нею не спав. Ми просто фліртували. Це просто флірт! – почула вона за спиною винний, але водночас роздратований голос чоловіка.
– Нам більше нема про що розмовляти. Я подаю на розлучення, – викарбувала Єва.
У паперах для суду як причини були вказані непримиренні розбіжності. Адже, дійсно, вони з Тоні непримиренно розійшлися у поглядах на те, що таке подружня зрада. Підписуючи документи, Єва згадала папараці, які постійно підозрювали її у вагітності. Як добре, що причиною появи животика, що округлився, була піца, а не дитина.
Після розлучення Єва обрала найнадійнішу тактику поводження з чоловіками – ігнорувати їх. У неї і так купа турбот. Колишні менеджери ресторану Beso («Поцілунок»), що належав Єві, в Лас-Вегасі подали до суду, стверджуючи, що господиня шантажувала і залякувала їх. Єва подала зустрічний позов – за крадіжку та шахрайство. Взагалі їй із цим рестораном не щастило, він завдавав одні збитки.
Зрештою Єва продала свою частку партнерам по бізнесу. Так від мережі ресторанів, що планувалася, залишився тільки один, в Лос-Анджелесі. Там справи йшли краще, і Лонгорія навіть випустила книгу рецептів, щоби підтримати реноме мексиканської господині.
Незважаючи на невдачу ресторану, її фінансові справи йшли чудово: у 2012 році Єва уклала вигідний контракт із брендом L’Oréal Paris і стала найвище оплачуваною телевізійною актрисою року з річним доходом тринадцять мільйонів доларів.
Вона відкрила продюсерську компанію та благодійний фонд на підтримку дітей із незаможних латиноамериканських сімей. Її акторська кар’єра за межами знімального майданчика «Відчайдушних домогосподарок» не вражала. Кілька другосортних комедій провалилися в прокаті, однак Єву це не надто засмучувало.
Вона адекватно оцінювала свої акторські дані і раділа, що може бути опорою і захистом не лише своїй сім’ї, а й мільйонам людей, які потребують допомоги. Щоб почуватися більш впевнено в середовищі багатих філантропів, Єва навіть повернулася на університетську лаву, дослухавшись до докорів мами («У нашій сім’ї ти єдина без вищої освіти!»).
В Каліфорнійському університеті актриса вивчала політологію та історію розвитку латиноамериканської цивілізації. Темою її магістерського диплома стали нові підходи в педагогіці, покликані допомогти дітям з бідних сімей швидше підніматися соціальними сходами.
З чоловіками Єві, як і раніше, не щастило. І коли на благодійній вечірці друзі познайомили її з мексиканським медіамагнатом, президентом телевізійного департаменту найбільшої в Латинській Америці мультимедійної компанії «Телевіса» Хосе Бастоном, вона не виявила жодного інтересу. Приємний світський співрозмовник, розумна людина – ось і всі враження, які залишилися у Єви від тієї зустрічі.
Через шість місяців, коли той друг знову звів Бастона і Лонгорію, щось змінилося. Повітря заіскрилося, як у фантастичних фільмах, коли відкривається портал у майбутнє. Нишком розглядаючи нового знайомого, Єва думала, що це найпривабливіший чоловік, якого вона бачила в житті, хоча Пепе (як Хосе-Антоніо називають друзі) зовсім не кіношний красень.
Він був елегантно вбраний, дотепно жартував, демонстрував чудове виховання, і, головне, з ним було про що поговорити! Прощаючись, Пепе запропонував Єві разом пообідати. “Коли ви вільні?” – “Мама вчила, що чоловікові одразу відповідати не можна, треба помучити його трошки, – посміхнулася Єва. – Але я вільна завтра!”
Перше побачення, знову-таки всупереч порадам мам і глянсових журналів, тривало чотири години. Додому Єва повернулася окрилена. Вона відчувала, що вперше в житті зустріла гідну людину – дорослу (тепер уже старшу за неї на сім років), рівну собі за соціальним становищем, здатну подбати про жінку і водночас такого харизматичного, привабливого, милого і кумедного чоловіка!
Вони зустрічалися два з половиною роки, перш ніж бойфренд зробив пропозицію під час відпочинку у Дубаї у грудні 2015 року.
В травні 2016-го справили пишне весілля на батьківщині Бастона. Романтичну церемонію провели на заході сонця, на березі озера Авандаро, в колоніальному містечку Вальє-де-Браво, яке вважається одним з найкрасивіших міст Мексики, – там у Хосе вілла. Список гостей включав Вікторію та Девіда Бекхемів, Пенелопу Крус, Рікі Мартіна, Мелані Гріффіт та Кеті Перрі.
На нареченій була проста біла сукня від Вікторії Бекхем (вона була і на другому весіллі Єви, красуні давно здружилися на ґрунті інтересу до дизайну, Лонгорія випустила кілька колекцій одягу та аксесуарів). Подружками нареченої погодилися бути дочки Бастона від першого шлюбу Талі та Маріанна.
Через рік після весілля папараці знову почали будувати здогадки щодо округлого живота Єви. Вона відбивалася до останнього, але в грудні пресаташе актриси заявив, що зірка «Відчайдушних домогосподарок» на четвертому місяці вагітності.
Відтоді Лонгорія гордо носила обтислі сукні і із задоволенням скаржилася телеведучим на те, як мучить її безсоння і як важко ходити. На відкритті своєї іменної зірки на Алеї слави Єва позувала, підтримуючи долонею вже дуже великий животик. Рівно двадцять років знадобилося, щоб справдилися обидві її мрії.
Первісток народився 19 червня 2018 року, у клініці Сідар-Сінай у Голлівуді, де народжують усі знаменитості. Хлопчика назвали Сантьяго-Енріке.
Сорокатрирічна актриса доклала серйозних зусиль, щоб швидко скинути зайву вагу за допомогою дієти, йоги та ранкових пробіжок.
Це було необхідно для роботи: коли малюкові виповнилося шість тижнів, в Австралії почалися зйомки блокбастера «Дора і загублене місто» – продовження дитячого мультсеріалу про Дору-мандрівницю. Єва грала маму головної героїні, і для актриси це був перший досвід у пригодницькому фільмі.
Незважаючи на те, що Єва – переконана феміністка і захисниця прав жінок (у 2018 році, вже будучи щасливою матір’ю, вона зняла документальний фільм про право на аборт – актуальна тема в Америці епохи Трампа), прекрасна мексиканка ніколи не приховувала, що їй подобається користуватися сексуальністю і підкорювати серця.
«Найкраще в тому, щоб бути жінкою, – це влада над чоловіками», – зізнається вона.
Зараз у світі є один чоловік, який має над Євою повну владу, проте це залишиться їх маленьким секретом. До того часу, принаймні, поки що Сантьяго не навчиться давати інтерв’ю.
Фото: Getty images, bhfilms.com.ua
Вперше опубліковано у журналі “Караван історій” (№7-8 2019)
Дивіться також:
Емма Стоун: історія життя і кохання зірки “Бідолашних створінь” і лауреатки “Оскара” 2024
Жюльєт Бінош – 60 років: чому легенді французького кіно не щастить у коханні