Сьогодні, 19 липня, обожнюваному мільйонами Бенедикту Камбербетчу виповнилося 47 років.

Караван історій разповідає таємну біографію актора від його жіночого Аlter ego.


…Якось один впливовий продюсер запросив мене, тоді ще молоду, але вже дуже популярну психоаналітикиню, в Blacks Club — старовинний приватний клуб у Сохо. Замовивши фуа-гра і террін з грушовим чатні, я ковтнула шаблі і почула те, від чого просто¦заціпеніла. Молодик за сусіднім столом перераховував офіціанту своє замовлення: фуа-гра, террин з грушовим чатні і шаблі Domaine d’Elise. Фантастика — з усього неосяжного списку страв і напоїв незнайомець обрав точно те, що і я!

— Розмірковуєте, Сесіль, хто це? — помітивши мою дивну реакцію, спитав продюсер.

Я кивнула, ще не здогадуючись, що саме сьогодні доля зведе мене з моїм другим я, змусивши переглянути не лише його, а й своє життя. Я кивнула.

– Це актор Бенедикт Камбербетч! — усміхнувся продюсер. — Торік він зіграв фізика Хокінга в однойменному фільмі, за що отримав «Золоту німфу» та був номінований на премію BAFTA. А нещодавно Камбербетч — та й прізвище, правда ж? — зіграв дивака Тесмана у спектаклі «Гедда Габлер» і тепер номінований на премію Лоуренса Олів’є.

Але згадайте моє слово, мине десять років — і цей хлопець прославиться на весь світ! Втім, на той час і ви, чарівна леді, станете дуже відомі, — блиснув коронками мій візаві і поцілував мені руку.

Я ж не зводила очей із молодої зірки. Дивним у ньому було не лише прізвище, а й зовнішність. Розкосі зелені очі, кирпатий ніс, довге підборіддя. Його обличчя здавалося асиметричним, витягнутим, як у коня, і якимось старомодним, підходящим до імені Бенедикт.

Та як не дивно, воно дуже гармонійно виглядало на тлі антикварних стільців, шкіряних диванів та канделябрів. Так, героїв-коханців із такою зовнішністю не зіграєш, поспівчувала я актору. До речі, цікаво, чи в реальному житті він має успіх у жінок?

Бенедикт Камбербэтч фото 2012 год
Бенедикт Камбербетч на церемонії вручення кінонагород “Золотий глобус” в 2012 році

Тоді мені не дано було знати, що вже через якихось п’ять років про цього чоловіка маритимуть жінки по всьому світі. Він очолить рейтинги найпривабливіших чоловіків планети, отримає звання секс-символу і навіть звук його голосу назвуть сексуальним. А його пристрасні фанатки будуть робити пластичні операції, бажаючи мати такий же, як у кумира, «лук Купідона».

Але тоді, в Blacks Club, я ні про що подібне не здогадувалася і тільки витріщалася на різко окреслену, ніби витатуйовану верхню губу актора, намагаючись зрозуміти, чому він так тривожить мою душу.

– Ви в порядку? — догідливо поцікавився продюсер.

– О так! – схаменулась я і натягнуто посміхнулася.

І тут сталося те, чого я, авторка багатьох монографій з психології, професорка, на прийом до якої записуються на півроку наперед, не можу пояснити донині. Помітивши настирливий погляд леді за сусіднім столом – чергова шанувальниця, хто ж іще! — Камбербетч повернув голову і, дивлячись мені у вічі, посміхнувся. І тут я і відчула щось на кшталт роздвоєння особистості. Аlter ego – видав діагноз мій мозок, що зберігає сотні прочитаних мною лекцій на цю тему. Тільки тепер я з жахом зрозуміла, що моє друге “я” належить Бенедикту Камбербетчу.

Мені миттєво передався його піднесений настрій, насолода від вина та їжі. Ще я усвідомила, що перебуває в улюбленому закладі Камбербетча. Неймовірно, але я навіть відчула на гомілці свербіж від рани, що гоїться, – він отримав її місяць тому, ганяючи на швидкісному мотоциклі.

Бенедикт Камбербэтч
Бенедикт Камбербетч в образі Шерлока Голмса

Той день став початком мого довгого шляху поряд із людиною, якою, як і пророкував продюсер, сьогодні захоплюється весь світ. Багато даних про Бена (мені одразу захотілося називати його так) я дізнавалася з таблоїдів та ТБ. Але найпотаємніше, те, що він приховує від усіх, приходило до мене нізвідки. Здавалося, світобудова вирішила поєднати наші душі. Ось тільки навіщо? Адже Бена вона не прив’язало до мене такою ж невидимою ниткою, як мене до нього.

Втім, я давно змирилася зі своєю таємничою місією і продовжую збирати по крихтах знання про Бенедикта Камбербетча. Хто зна, раптом він стане найвидатнішим актором усіх часів і народів, і мемуари, які я напишу на старості, стануть неоціненно корисними людству?

Отже, з чого ж почати розповідь, може, з дитинства Бена? Проаналізувавши його життя, я зрозуміла, що вже тоді злий рок почав грати з цією найрозумнішою, рідкісною людиною, наче кішка з мишею.

На думку Бенедикта, він походить з верхнього прошарку середнього класу. Проте газетярі наполегливо називають Камбербетча аристократом. Я з ними згодна, незважаючи на любов Бена до сленгу та своєрідного гумору (чого тільки варте це: «Моє прізвище нагадує пукання у ванній»).

Його прадід, Генрі Арнольд Камбербетч, був дипломатом, точніше, консулом у Туреччині. Дід, Генрі Карлтон Камбербетч, – підводником, капітаном 3-го рангу. Батько ж, звернувши із солідного родинного шляху, став комедійним актором. Ба быльше, боячись, що прізвище, яке важко вимовляється, нашкодить кар’єрі, батько Бена взяв та й «укоротив» його, ставши Тімоті Карлтоном.

Мама Бена, Ванда Вентем, теж актриса. Вона грала в театрі, знімалася у кіно, телепостановках і була цілком задоволена долею. А коли та розщедрилася і в сімдесятих послала чарівній і талановитій актрисі роль доктора Лейк у серіалі «НЛО», що став неймовірно популярним, вважала себе найщасливішою з жінок.

родители Бенедикта Камбербэтча
Батьки Бенедикта Камбербетча / Getty Images

Ну як тут не радіти життю, якщо чоловік обожнює і регулярно дарує свіжі троянди? О, Ванда жодного разу не пошкодувала, що заради Тімоті покинула першого чоловіка — заможного бізнесмена, між іншим! Її доньку Трейсі Тімоті любить як рідну. А коли Ванда в сорок один рік народила сина, він мало не збожеволів від радості. Подумавши, батьки дали дитині рідкісне ім’я Бенедикт, що означає «благословенний».

Дитинство Бена, точніше Бенедикта Тімоті Карлтона Камбербетча, пройшло в Кенсінгтоні — респектабельному районі Лондона. Їхнє сімейне гніздечко розташовувалося на верхньому поверсі будинку. І коли крихта Бен плакав, його піднімали на дах разом із візочком. Там, дивлячись на небо, він усміхався і засинав. Милого, кмітливого малюка любили всі: бабуся, тітки і особливо вісімнадцятирічна Трейсі. Але ж не дарма кажуть: у семи няньок…

Якось посеред зими Бена залишили під опікою Трейсі. Все йшло чудово, поки малюк не розплакався. Та так, що сестра не могла його втихомирити. «Дах!» – згадала дівчина і витягла туди візочок.

Бенедикт Камбербэтч фото
28-річний Бенедикт Камбербетч на телевізійному фестивалі в Монте-Карло в червні 2004 року/ Фото: Getty Images

— Сиди і роздивляйся гелікоптери. Ти ж їх любиш, правда? А я скоро повернуся! — пообіцяла вона Бену і помчала вниз.

Однак там вирували такі веселощі, що думка про брата вилетіла в Трейсі з голови. А повернулася туди, лише коли хтось із подружок зауважив:

– Ого, який сніг надворі!

– Трясця, Бен на даху! — зойкнула Трейсі і помчала за братом.

Задубілий від холоду, малюк голосно стукав зубами і посміхався посинілими губками. На щастя, все обійшлося. До приходу батьків насмерть перелякана Трейсі встигла запоїти малюка гарячим чаєм і до сьомого поту зігріти всіма пледами, що були в будинку…

Цей жахливий випадок не заважає Бену називати своє дитинство ідилічним. Однак мені так не здається. Я ніяк не збагну, як можуть батьки віддати своє дитя в інтернат, коли йому ледве виповнилося вісім? Адже саме так і сталося!

Варто визнати, що Бен задавав клопоту батькам. Він носився по хаті, змітаючи на дорозі не лише порцелянові статуетки, а й горщики з кактусами. А часом навіть вибігав на вулицю голим, як Мауглі, наводячи невимовний жах на поважних парафіян прилеглої церкви. Зрештою вибрики «благословенного» дістали всіх, і директор молодшої школи Брамблтай порадив батькам перевести сина до Герроу — закритого приватного пансіонату для хлопчиків.

Зізнатися, батько Бена і сам про це думав. Все-таки одна з найстаріших і найпрестижніших шкіл Англії: вікові традиції виховання, строга дисципліна і таке інше. Так, навчання коштує чималих грошей. Але ж воно того варте!

— Любий, але ж наш хлопчик такий домашній. Він страждатиме від казармової муштри, — заперечила Ванда, почувши пропозицію чоловіка.

— Так, але в цій «казармі» «страждали» Вінстон Черчілль, лорд Байрон, королі Йорданії та Іраку, не кажучи вже про прем’єр-міністрів та шейхів! — відрізав Тімоті і цим поставив крапку в суперечці.

Зрештою він мав рацію — Бенедикт закохався у школу. Так, почувши прізвище Камбербетч, нащадки найбагатших і найзнатніших сімей Британії одразу його перекрутили і прозвали Бена Огірком. За ім’я йому теж діставалося. Але Бенові — хоч би що. Незабаром він знайшов контакт із усіма хлопцями, а завдяки регбі, крикету та футболу навіть завоював чималий авторитет.

Камбербэтч в 2010 году
Камбербетч у 2010 році/ Фото: Getty Images

Що ж до навчання, то Бенедикт багатьом міг дати фору. В галузі мистецтв він тримав першість. Але оскільки тато з мамою лізли зі шкіри, щоб оплатити його навчання на юридичному, Бен роками вдавав, що хоче стати адвокатом. Коли ж випадав вільний час, він азартно ловив адреналін, займаючись парапланеризмом та альпінізмом.

Проте найбільше Бенедикта вабив театр. Його акторський дебют відбувся ще у початковій школі. Граючи Йосипа в різдвяній постановці, він зіпхнув зі сцени виконавицю ролі Марії, яка надто нудно тягла свій текст. Зал вибухнув від сміху, і Бену це сподобалося. До того ж він з дитинства вмів наслідувати голоси і тепер смішив однокласників до гикавки навіть на уроках. На додачу до всього він був шибайголовою і часто вплутувався в бійки. Мудрі педагоги вирішили спрямувати енергію хлопця у мирне русло і залучати його до культурних заходів.

У дванадцять років Бен зіграв у шкільному театрі королеву фей Титанію у шекспірівській п’єсі «Сон літньої ночі», а потім — Розалінду в комедії «Як вам це сподобається». “Це найкраща Розалінда з часів Ванесси Редгрейв”, – розчулено сказав викладач драми Бену – і той ледь не закукурікав на всю школу від радості.

Перед випускними режисер Ендрю Біркін проводив у Герроу кастинг для фільму «Цементний сад» за романом Іена Макьюена, де йшлося про гріховний зв’язок між підлітками, братом та сестрою. Зрозуміло, що Камбербетча запросили на проби. Але він не з’явився. «До біса, я не роздягнуся! Бракувало, щоб усі витріщалися!» – бурчав він собі під ніс. І все ж я знаю: саме тоді Бен усвідомив, що акторство може стати справою всього його життя.

Так, він чудово пам’ятав умовляння батька: «Вчися на батьківських помилках. Наше з мамою життя залежить від дзвінків агентів і не піддається контролю, гроші то приходять, то витікають крізь пальці. А ти отримаєш освіту, яка відкриє перед тобою безмежні перспективи! Але Бен вже пізнав смак сцени, і адвокатська чи політична кар’єра, якої так жадав Тімоті для сина, тепер здавалася юнакові абсурдом. «Пробач, батьку», — звучить у моїх вухах покаяний шепіт Бена…

Від того, що я хочу розповісти вам далі, у мене колотиться серце. Це був другий випадок, коли життя Бена могло обірватись. І трапився він так. Сидячи у своїй кімнаті, Бен готувався до випускних іспитів у школі. І раптом квартира здригнулася від вибуху. Півстелі обвалилося, шибки, що затремтіли, заволокло пилом, а у вухах Бена виник страшний дзвін.

Це був напад на посольство Ізраїлю, розташоване по сусідству. Припаркувавши біля посольства машину, начинену вибухівкою, терористи натиснули пуск — і Бен тоді дивом уцілів. Я бачу, як у шоці він носиться будинком, вивергаючи всі відомі йому лайки. А коли Ванда, повернувшись додому, закричала з жахом: «Синку, ти в порядку?», Бен її не почув — він на якийсь час оглух. «Натомість з того часу шок приносить мені нове знання. Наприклад, я почав розуміти по губах», — жартує сьогодні Бен.

Камбербэтч в 2010 году
Камбербетч у 2010 році/ Фото: Getty Images

Не повірите, але слідом доля послала хлопцеві третє випробування, від якого він теж ледь не помер. Закінчивши Герроу, Бенедикт поїхав на Тибет, оселився в монастирі і за спартанський нічліг і скромну їжу півроку викладав молодим ченцям буддистам англійську. «Чули, що втнув Огірок? Він завжди був не від цього світу», — злословили колишні однокласники. Їм було невтямки, що Камбербетч-молодший намагається хоча б частково спокутувати провину перед світом. Адже доки він купався в ситості та млості, світ страждав від голоду та злиднів. Заодно Бену хотілося помедитувати та остаточно вибрати свій життєвий шлях.

Одного разу він разом із друзями вирушив у гори. Причому без гіда — грошей не було. Погода миттєво зіпсувалася, хлопці заблукали і ледь не загинули. На щастя, їм пощастило знайти дорогу. Але я і зараз кожною клітиною відчуваю весь жах Бена від безглуздості смерті, що  підкралася так близько. І мені теж боляче та страшно. Господи, ну навіщо ти так тісно прив’язав мене до цієї людини!..

Після Тибету Бенедикт посвіжішав, зміцнів, зміцнився в буддизмі і після повернення до Лондона продовжив «спокутувати провину» перед світом. Цього разу влаштовуючись продавцем у парфумерний магазин Penhaligon’s. Високий усміхнений юнак із бездоганними манерами та вмінням знаходити ключики до душ покупців швидко звернув на себе увагу. Особливо його цінували пані, яким він підносив флакончики з ароматами, неначе любовний нектар. Ні, нічого такого в Бена і в думках не було. Але чудове виховання і бажання позбутися «каїнової печатки» обраності творили чудеса. І незабаром Камбербетч став найкращим продавцем за всю історію магазину.

восковая фигура Бенедикта Камбербєтча
21 жовтня 2014 року в легендарному Музеї мадам Тюссо з’явилася воскова фігура Бенедикта Камбербетча / Фото: Getty Images

Однак наближалася осінь, настав час вирішувати, куди ж рухатися далі. «Як думаєш, він вибере Оксфорд чи Кембридж?» — шепотілися в спальні Ванда та Тімоті. Однак улюблений синочок залишився вірним собі і повідомив, що подає документи до Манчестерського університету. Та ще на яке відділення — театрального мистецтва! Це був удар для всієї рідні. Але справжнім леді та джентльменам належить «тримати жорстку верхню губу». Тож слідом за зізнанням Бена жодних сцен не було. Мама лише знизала плечима і промовила: «Ще один дурень вирішив увійти в клітку з хижаком». Але якщо по правді, всі потай сподівалися, що хлопчик одумається.

«Повіриш, мене все ще душить джемпер із логотипом Герроу. А я не хочу, щоб мене сприймали як мажора!» — не встигнувши відучитися в університеті й півсеместру, зізнався Бен сестрі Трейсі — і пустився на всі заставки. Завів дружбу з відчайдушними хлопцями, відривався в нічних клубах і на шалених вечірках, змінював дівчат на пиятику і травичку… Але хто зі студентів не грішив?

Водночас Бен примудрявся наполегливо вчитися. У результаті організм не витримав перевантажень і, крикнувши Бену: «Гей, хлопче, ти що, до біса, твориш?», помстився важким мононуклеозом. Ця недуга найчастіше вражає в молодому віці, за що її називають хворобою студентів. Але Бену від цього було не легше. Його лімфатичні вузли, печінка, селезінка і кров наче збожеволіли, а тіло горіло в лихоманці. Лікарям вдалося його витягнути лише за три місяці…

Ох, Бене, ну чому тебе, такого розумного, доброго, милого, переслідує зла доля? Хіба немає на світі людей грішніших за тебе? — шепотіла я, знемагаючи від співчуття.

З одужанням прийшла чітка думка: йому судилося бути вічним трудоголіком, а раз так, то з бурхливими розвагами час зав’язувати. Ні, він не став «ботаніком». Але продовжуючи товаришувати з доброю половиною університету, зосередився на навчанні.

Джеймс МакЭвой и Бенедикт Камбербэтч
Джеймс МакЕвой і Бенедикт Камбербетч на прем’єрі фільму “Потрапити в десятку” (“Starter For 10”) в 2007 році/ Фото: Getty Images

Вивчаючи спеціалізацію “англійська драма”, Бен писав есе, рецензії, п’єси, вивчав літературу, практикувався в акторській майстерності, режисурі. Його шалено захоплювала історія кіно, починаючи з російського Ейзенштейна і закінчуючи французькою «новою хвилею». І він був щасливим. Жаль тільки, після ступеню бакалавра не дістався магістра — не вистачило грошей.

Якось Бен запросив батьків на прем’єру студентського спектаклю, де він грав Сальєрі. І ось тут Тімоті прорвало.

— Сину, ти грав краще, ніж я колись у своєму житті. Продовжуй в тому ж дусі! — тремтячим голосом промовив старіючий актор.

Почувши таке від батька, Бен розплакався. А ось уже на прем’єрі «Після танцю» у Королівському національному театрі, де за кілька років грав Камбербетч-молодший, Тімоті і сам заплакав.

— Ти плачеш від полегшення, що все скінчилося? — похмуро пожартував Бен.

— Дурний хлопчисько, я плачу від гордості. Ти був чудовий! – відповів батько.

Прийнявши в університеті батьківське благословення, Бен вирушив до Академії музики та драматичного мистецтва. Там він став одним із найкращих і навіть завів агента.

Той жвавий хлопець наобіцяв золоті гори, але зауважив — мовляв, якщо не хочеш злякати успіх, не представляйся Камбербетчем. Проте минуло півроку, а Бена переслідували одні невдачі. Коли ж він змінив агента, все стало краще. Причому новий агент здивувався, чому Бен не представляється своїм рідним прізвищем, адже воно одразу привертає увагу. А Бен і сам не хотів бути Карлтоном, як батько. Хоча потім ще довгі роки відповідав на запитання, чи псевдонім його прізвище.

Поки Бенедикт вчився в академії, його друг Джеймс МакЕвой вже знімався в Голлівуді. О ні, Бен не заздрив, він взагалі був зовсім позбавлений цього почуття. І він був винагороджений: після кількох теледрам на Бі-Бі-Сі йому запропонували зіграти фізика Стівена Гокінга. Щоб краще вжитися у роль, Бен завітав до лікарні, де лежав геній. І хоча від виду руйнованого тяжкою хворобою тіла генія, в якому все ще жив видатний розум, Бен втратив спокій, він зіграв блискуче.

Камбербэтч в роли Стивена Хокинга
Камбербетч в ролі Стівена Гокінга
Бенедикт Камбербэтч и Стивен Хокинг
Бенедикт Камбербетч і Стівен Гокінг в 2015 році / Фото: Getty Images

То був прорив. Отримавши номінацію на BAFTA і репутацію інтелектуала, здатного грати нетривіальних особистостей, слідом за цим Бен зіграв божевільного Ван Гога, політика Вільяма Пітта-молодшого і «високофункціонального соціопата» Шерлока Голмса. Але перш ніж це сталося, відбулася чергова фатальна подія…

Binder1.pdf - Adobe Acrobat Pro_Страница_07_Изображение_0001
Бенедикт Камбербетч. Кадр із серіалу “Ван Гог: портрет, написаний словами”

Бен знімався в серіалі «Подорож на край світу» у Кенії та у вихідні разом із колегами Деніз та Тео вирушив на машині до провінції Квазулу-Натал. Вікенд пройшов чудово. Вони пірнали з аквалангами, дуріли, а ближче до ночі вирушили назад. Втомившись, Бен закурив і під звуки пісні «Як зникнути без сліду», що ллється з колонок, почав розмірковувати про те, який він щасливий. Раптом хлоп! – спустила права шина. І ось тут почалося…

— Руки на капот, хутко, кому кажу! — заволав чоловік, що вискочив з кущів. Інші п’ять головорізів оточили автомобіль і, тицяючи автоматами в боки, стали обшукувати артистів.

— Гей ви, швидко виклали гроші, зброю, наркотики! — знову заволав головний. — Тебе, дитинко, це теж стосується, — звернувся він до Деніза з усмішкою.

«Дураний жарт?» – подумав Бен. На жаль, то була жахлива реальність.

Не виявивши здобичі, бандити розлютилися і, зв’язавши жертвам руки їхніми шнурками, заштовхали в автівку і повезли кудись по шосе. Бен валявся скрюченим на колінах у Деніз. Його довгі ноги не вміщалися на передньому сидінні, і бідолаха бився об лобове скло. Якоїсь миті він випадково натиснув кнопку — і стереосистема заспівала голосом Тома Йорка: «Мене тут немає. Цього не відбувається…»

Але це відбувалося, чорт забирай! Коли бандитам набрид довготелесий, що застилав огляд, вони кинули Бена в багажник, наче мішок з вівсом. Там, намагаючись вгамувати судоми в ногах і стерти цівку крові, що ллється з голови, Бен розмірковував. «Навряд чи нас уб’ють, скоріше, візьмуть у заручники. Але де будуть тримати?» І раптом машина зупинилася.

Бандити витягли Бена, прикладами поставили на коліна, а потім приклали до потилиці ковдру, щоб заглушити постріл. «От і все, — майнуло в голові Бена. — Як би ти не любив і як би не любили тебе, ти завжди вмираєш один». Проте вмирати не хотілося, і він спробував домовитися з головорізами.

— Ну подумайте, навіщо вам кров англійця? Чи не краще мене відпустити?

Бандити про щось бурхливо засперечалися, а згодом все стихло. Вони пішли. Тоді бранці щосили пустилися назустріч вогням, що виднілися вдалині. Побачивши молодих іноземців, чорношкірі жінки, що торгували з фургончика, розплакалися від співчуття до них і сорому за співвітчизників. Розв’язуючи постраждалим руки, вони не припиняли плакати та благати про прощення. І тут нерви у Бена здали. Він теж заплакав і довго не міг заспокоїтися.

Камбербэтч "Путешествие на край света"
Кадр із серіалу “Подорож на край світу”

Так, цю історію Бен розповідав журналістам. Щоправда, ніколи не казав, чим все обернулося. Але я знаю! На ранок він прокинувся з відчуттям коштовності кожної миті життя. Нестерпно хотілося всього – плавати в морі, гуляти по дюнах, розмовляти з людьми. Він зробив це. А потім, прислухавшись до здорового глузду, сходив до фахівця зі стресових ситуацій. “Запиши все, що з тобою сталося. Або поговори про це з людьми. Або займися спортом», — порадив психотерапевт, що вселяв довіру.

Бен виконав одразу всі поради: докладно описав нічне пекло в зошит, потім стрибнув з парашутом, повернувся до зйомок і розповів про страшну історію всьому майданчику. І все-таки через кілька тижнів він зрозумів, що кошмар прилип до нього павутинням.

Деякі сцени знімали під палубою корабля, у закритій частині доку. І все йшло добре. Але коли робітники почали опускати ворота доку і денне світло почало зникати, перед очима Бена виникла моторошна ніч і багажник. “Гей, ви не могли б зупинитися?” — стривожено попросив він робітників. Але ті продовжували свою справу. «Будь ласка, припиніть!» — закричав Бен і, запанікувавши, вибіг назовні. Почуття безпорадності й розпачу від того, що не може подолати свої страхи, було таким сильним, що він люто почав бити кулаком по стіні. А потім сказав собі: “Не дозволяй кошмару брати над тобою гору!”

…Розмірковуючи про жахливі історії, що випали на долю знаменитого на весь світ актора, я щоразу відчувала, як по шкірі біжать мурахи, і зі сльозами шепотіла: бідний, бідолашний мій Бен, і за що тобі все це? А потім усвідомила: я все більше прив’язуюся до цієї людини. Мені вже не вистачало знань про нього. Мені хотілося його бачити. І не за картинками з його минулого, що виникають у мене в голові, немов за помахом чарівної палички. А на власні очі, тут і зараз.

Завдяки примхам всесвіту я знала про всі улюблені місця Бена. Тож якось я постояла за кілька метрів від нього на мосту Ватерлоо. Потім поласувала за сусіднім столом у ресторані The Tate Modern, у Viet поїла за компанію з Беном суші. А в барі The Ivy навіть замовила коктейль whisky sour. Гидке пійло, скажу я вам. І чому Бену так подобається цей «кислий віскі»?

Бен на церемонії вручення “Оскара” в 2014 році / Getty Images

Ще мене вразило, що за всієї своєї фантастичної популярності він, як і раніше, їздить містом на мотоциклі та велосипеді, ходить по магазинах і сам робить покупки. Дізнавшись, що найкращим місцем для купівлі продуктів Бен вважає ринок у Parliament Hill, я теж почала бувати там і одного разу натрапила на Бена. А потім я змінила свою звичну книгарню на ту, де бував Бен.

Так, без читання він себе не мислить. І знаєте що? Прочитавши його улюблені книги — «Подорож на край Землі», «Субота» та роман «Кінець параду», за яким було знято серіал, що приніс Бену номінацію на «Еммі», — я вкотре переконалася, що смаку моєму герою не позичати.

Але цього було мало. Мені хотілося стати ще ближчим до нього. Знаючи, що він захоплюється великим тенісом, почала брати уроки. О, Бене, де ти був раніше? Це ж таке цікаве заняття! Я пострункішала, завела цікаві знайомства і навіть почала кокетувати, чого раніше не робила. Погодьтеся, короткі спіднички тенісисток сприяють легкості не тільки в тілі, а й у думках. Тепер планую сходити на пробний урок бікрам-йоги, до якої Бен долучився на Тибеті. Раптом і тут відкрию для себе щось нове?

Готова закластися, ви таки вирішили, що я фанатка Камбербетча. Помиляєтеся. Фанати живуть життям кумира через нікчемність власного існування; мене ж хоч і прив’язало до Камбербетча провидіння, але моє життя продовжує йти власним руслом. І те, що завдяки Бену я розширюю межі буття, чудово. Та й зрештою, я жодного разу не порушила його спокою настирливими домаганнями, захопленнями і проханнями зробити селфі, як це роблять папараці та фанатки Бена.

До речі, папараці Бен ненавидить. Він вважає, що життя було б набагато кращим, якби люди запитували інших: «Ви не заперечуєте, якщо я…» Але до фанатів Бен ставиться тепло. А знаєте, як у свій час називали себе його прихильниці? “Камберсучки”! Можете уявити, як це засмутило Бена? Він попросив дівчат придумати щось пристойніше. У результаті виникли «люди Камбера».

І все-таки деякі так і залишилися сучками. Уявіть, одна стежила за будинком Бена із сусідньої будівлі, а потім повідомляла у «Твіттері» про всі його дії в режимі реального часу. Ось він зняв піджак, сорочку, шкарпетки, ось одягнув халат… Ця історія вразила Бена. Він так довго не знаходив собі місця, що я вирішила вперше за багато років порушити демаркаційну лінію і надати йому професійну допомогу. І оскільки мій задум вимагав зустрічі, я попросила свою постійну клієнтку, головну редакторку модного глянсового журналу, влаштувати мені інтерв’ю з Камбербетчем.

Камбербєтч
Камбербетч на лондонській прем’єрі “Гри в імітацію” в жовтні 2014 року/Getty Images

На встречу Бен опоздал. Зная, что он часто грешит этим, я не расстроилась. Хотя, если честно, легкая досада возникла. Похоже, ты начинаешь идеализировать его образ, — отметила я и сосредоточилась на вопросах к интервью. И тут появился он. Клетчатая рубашка, синие джинсы и облегающая мотоциклетная куртка. Снимая шлем, Бен произнес тысячу извинений, заказал появившемуся, как джин из бутылки, официанту флэт уайт и гамбургер из говядины с гуакамоле, провел рукой по густым каштановым волосам и с ухмылкой попросил меня:

На зустріч Бен запізнився. Знаючи, що він часто грішить цим, я не засмутилася. Хоча, якщо чесно, легке розчарування виникло. Схоже, ти починаєш ідеалізувати його образ, — зауважила я і зосередилася на запитаннях до інтерв’ю. І тут він з’явився. Клітчаста сорочка, сині джинси та обтисла мотоциклетна куртка. Знімаючи шолом, Бен виголосив тисячу вибачень, замовив офіціанту флетт уайт і гамбургер з яловичини з гуакамоле, провів рукою по густому каштановому волоссю і з усмішкою попросив мене:

— Тільки давайте не будемо про мою чарівну зовнішність і сексапільність.

— Ну, припустимо, є чоловіки й красивіші за вас: Райан Гослінг, Джеймс МакЕвой, Джордж Клуні, зрештою. Ви ж самі кажете, що схожі то на видру, то на лінивця з «Льодовикового періоду».

– А вам палець до рота не клади! – розреготався Бен. — Тоді про що говоритимемо?

— Про ваше почуття гумору. Погодьтеся, не кожна людина хоче, щоб надгробний камінь на його могилі відсувався і звідти звучало: «Ммм, Данон!» — помітивши, що Бену явно сподобався початок розмови, я наважилася: — До речі, ваша витівка на церемонії вручення Національної телепремії, де ви з’явилися у плавках, — теж жарт?

— О, ні, дозвольте уточнити! — підняв Бен вгору вказівний палець. — Я не прийшов у плавках на церемонію. Просто в мене не було можливості прилетіти до Лондона, тому довелося провести телемост із Лос-Анджелеса. Тоді я щохвилини проводив у басейні. Але заради церемонії, як і належить, вирядився в смокінг, почав вимовляти промову… Звідки мені було знати, що мерзотник оператор опустить камеру нижче пояса і продемонструє всьому світу мої прекрасні червоні плавки?

Камбербэтч на Comic-Con в 2014 году
Камбербетч на Comic-Con в 2014 році/ Фото: Getty Images

Ну от як деякі можуть вважати цю людину пихатою? — подумала я і, щоб не розсміятися, трохи посварила Бена:

— Так, містере Камбербетч, зараз ви мені нагадали скриньку з секретом: відкриваєш один рівень — а всередині інший… Тож і не знаю, чого ще чекати від вас. Видно, даремно Мартін Фріман каже, що ви як дитина і вас легко надурити.

— А ви спробуйте! — раптом із викликом вигукнув Бен. І в його очах зблиснули крижинки.

Помітивши різкий перепад у настрої співрозмовника, я зіщулилася і вважала за краще перейти до безпечної теми — ролей.

— The Telegraph назвала вас найкращим Шерлоком усіх часів та народів. Адже ви разюче відрізняєтеся від класичного образу детектива…

— Так, у пальті від Belstaff, костюмі від Spencer. Але й шалику від Nigel Н я мало нагадую старого доброго Шерлока з люлькою, — не без іронії зауважив Бен. — Правда, всі ці чудово пошиті костюми були такими вузькими, що часом важко дихати. А готуючись до ролі, мені довелося ще не те перенести! Я сидів на жорсткій дієті, плавав, бігав, вчився грати на скрипці, швидко рухатися, говорити… Але навчитися розділяти оточуючих за їхнім виглядом мені так і не вдалося. Хоча, гадаю, цим мистецтвом можна опанувати.

Тут Бен глянув мені в очі так пильно, що я похлинулася кавою і заторохтіла про все, що хотіла почути від нього самого. Згадала, як шанувальники роздрукували листівки з фото Бена в образі Шерлока та розклеїли на стовпах, дошках оголошень та навіть на мосту над льодовиками у Патагонії. Як туристи повалили до Лондона, щоб пройти місцями Шерлока, а модні будинки кинулися створювати вбрання а-ля Голмс.

Спочатку Бен тільки мовчки кивав. Але потім пожвавішав і згадав, що всерйоз боявся, щоб хтось не спустився канатом на дах його будинку з гелікоптера, оснащеного прожекторами. Потім ми поговорили про роль Франкенштейна, згадали Спілберга, котрий запросив Бена на роль майора у «Бойовому коні». Потім Бен сказав, що після ролей інтелектуалів з дивацтвами його особливо потішив «Гобіт», де він зіграв дракона Смауга та лиходія Некроманта. Не менше задоволення принесла йому роль лиходія Джона Гаррісона у «Стартреку». Заради неї Бену довелося набрати вагу, накачати м’язи, навчитися складних трюків і навіть вивчити бойову хореографію.

— І все ж, гадаю, моя сила — у мізках, а не у м’язах. Виглядати розумним легко. Набагато складніше розумно грати, — констатував Бен.

Бенедикт Камбербетч на “Золотому глобусі” в 2012 році/ Getty Images

Від хвилювання я не могла перейти до головної теми. Нарешті набрала в груди повітря і бовкнула:

— Кажуть, у вас надто тонка шкіра. Ви багато переживаєте?

— Так, я багато приймаю близько до серця! — обурено підвищив голос Бен. — Але я над собою працюю і змінююсь.

Я зрозуміла, що припустилася неприйнятної для знавця людських душ помилки і спробувала все виправити, забелькотівши, що тільки актор, який тонко відчуває, здатний передати емоції своїх героїв. Але контакт було втрачено, і Бен кипів від обурення. Зараз він встане, піде, і ми більше ніколи не побачимося, злякалася я і з безпосередністю підлітка на першому побаченні видала:

— А хочете, я відгадаю, як обставлена ​​ваша квартира? Це мікс мінімалізму та еклектики. І у кожній кімнаті багато вікон. Адже ви любите світло, чи не так? А зустріч у пабі The Stag призначили через те, що ваш будинок знаходиться неподалік?

Розчаруваний в мені остаточно, Бен глузливо відповів:

— Ну не міг же я запросити вас до Букінгемського палацу!

Все, втрачати нічого, подумала я. І хвилювання раптом зникло! Повернувши звичний спокій і вміння розсудливо мислити, я з гідністю запропонувала Бену перейти на терасу і випити ще по філіжанці кави на свіжому повітрі. Як я і сподівалася, він погодився. Видно, не дарма Камбербетча називають людиною-камертоном, він і справді вміє ловити хвилі інших людей.

Коли ми зайняли далекий столик, я заговорила про улюблені місця Бена. З роками я й сама їх полюбила. А полюбивши, дізналася багато маловідомих і дуже цікавих фактів. Бен пожвавішав, включився в розмову, і в його очах спалахнув колишній інтерес до моєї персони.

The Telegraph назвав Камбербетча кращим Шерлоком всіх часів і народів / Фото Getty Images

А потім я згадала про фанатку, яка не дає Бену спокою. І ніби ненароком помітила: вона вже переключилася на інший об’єкт, так що можна розслабитися. Вловивши удавану недбалість у моєму голосі, Бен, тонкий, нервовий, чутливий до найменших нюансів спілкування, скинув голову. Але замість наміченої ґрунтовної розмови про навіжених фанаток, які часом роблять життя нестерпним, я раптом запитала про жінок у його житті.

— Зізнайтеся, хоч би що там писали таблоїди, насправді ви самотні. А вам так хочеться знайти міфологічну половинку — улюблену, люблячу і рівну собі…

Бен зблід, його очі розширилися від подиву. Намагаючись упоратися з хвилюванням, він довго крутив у руках кавову чашку, а потім сказав своїм глибоким баритоном, який мені завжди так подобався:

— Я також вас вражу: ви не журналіст.

– Он як? Хто ж тоді? – завмерши, як кінь на скаку, запитала я і застигла в очікуванні відповіді. Мені здавалося, скажи він зараз “моє alter ego” – і я розповім, що колись сталося зі мною в Сохо і як сильно я переживала за нього всі ці роки. Можливо, тоді ми обидвоє зрозуміємо, що за гру з нами затіяла світобудова. Проте розгадка таємниці у плани небес не входила, і Бен лише стурбовано перепитав:

– Хто ви? Поки не знаю. А зараз вибачте, але мені час, — і рішуче рушив до виходу…

Камбербэтч Найтли
Камбербетч з партнеркою по фільму “Гра в імітацию” Кірою Найтлі на прем’єрі в Лондоні в жовтні 2014 року/ Getty Images

Заснути тієї ночі мені так і не вдалося. Хоча зазвичай я вимикаюся, ледь торкнувшись головою подушки. Вранці я зателефонувала до свого секретаря і скасувала всі призначені на день зустрічі. Сама ж спробувала зайнятися аналізом стосунків із Беном. Вітаю, Сесіль, ти влипла! – промовила я вголос. І справді, вчора я переступила невидиму межу і тепер дивилася на Бена не тільки як на небайдужу і симпатичну мені людину. Але і як на чоловіка…

Дивно, а чому це світобудова ніколи не надсилала мені «файлів» про ставлення Бена з жінками? – подумала я. І тут стільки всього посипалося!

Як я й передбачала, афішувати своє особисте життя Бен ніколи не любив. Це за нього з успіхом робили газетярі та папараці. Причому одні вішали ярлик завзятого серцеїда і приписували масу романів, інші називали любов’ю всього життя єдину жінку — Олівію Пуле. Видно, боячись мене заплутати великою кількістю інформації, світобудова посилала її не поспішаючи і в хронологічному порядку.

Отже, з Олівії й почнемо. Вони познайомилися в університетській бібліотеці. Невисока миловидна блондинка не була красунею: широкий ніс, довге підборіддя. Вона не витала в хмарах, як її коханий, а твердо впиралася в землю своїми міцними ногами. Проте Бену подобалося у ній все: тверде бажання стати знаменитою актрисою, практичність, прямота, ощадливість і навіть критика, на яку Лів не скупилася.

Бенедикт з Олівією в жовтні 2010 року/ Фото: Getty Images

Бен любив цю дівчину, тому саме до неї прибіг після повернення до Лондона з Кенії. Вирвавшись із лап головорізів, він був готовий любити весь світ. І Лів — насамперед. Однак дівчина вислухала моторошну історію — і… запропонувала розлучитися. Зважаючи на все, боялася, що непрактичний Бен, що не має стратегічних планів на життя, злякає її акторське везіння. Адже Олівії запропонували роль леді Камілли, другої дружини принца Чарльза!

Для Бена її рішення стало ударом не меншим за кенійський кошмар. І як він тільки з глузду не з’їхав? На щастя, він мав багато друзів і багато роботи в кіно. Незабаром він навіть загубив Олівію з поля зору. Але коли дівчина зателефонувала, Бен все пробачив. І після святкування Різдва разом із братом Олівії та його галасливими близнюками вони зняли невигадливу, але затишну квартирку в Гемпстеді. І їм було так добре разом!

Якось Бен їхав автобусом Лондоном. Раптом транспорт зупинився і водій оголосив, що далі все перекрито — невідомі підірвали поїзд метро та автобус. «Господи – Лів! А раптом вона була у тому злощасному автобусі? – стрепенувся Бен і в паніці почав дзвонити їй. На щастя, Олівія була в іншому місці. Але після цього Бен ще сильніше почав мріяти про сім’ю та дітей. «Звичайно, Олівії доведеться на якийсь час зав’язати з кіно, але це не така вже й велика ціна за щастя», — наївно розмірковував він.

девушка Бенедикта Камбербетча
Бен і Олівія в 2009 році/Getty Images

Але Олівія мала інші плани на життя. Втім, ходили чутки, що Бен став надто зайнятий і дівчина не може пережити, що його робота і особливо недавній успіх у виставі «Франкенштейн» витіснив із їхніх стосунків романтику. Але як би там не було, а їхній роман, який продовжився, — подумати тільки! – майже дванадцять років, закінчився…

З того дня минуло рівно чотири роки. Олівія Пуле не стала знаменитою актрисою, не вийшла заміж. Коли її питають про Бена, відмахується — мовляв, ми друзі. І партнери, можу я додати від себе. Адже у серії «Сліпий банкір» у «Шерлоку» Олівія з’явилася з Беном уже в ролі секретарки банку Аманди. Що ж, се ля ві…

Цього разу Бену не довелося довго страждати. Залікувати його серцеві рани тепер були готові десятки красунь. Особливо намагалася дизайнерка Анна Джонс. Щоправда, ефектна сексуальна брюнетка не змогла по-справжньому захопити Бена. Все, що їй вдалося за кілька місяців, так це пройтися з ним під руку червоною доріжкою фестивалю у Венеції, куди Бен приїхав для просування фільму «Шпигун, вийди геть!».

Бенедикт Камбербэтч и Анна Джонс
Бенедикт Камбербетч і Анна Джонс на вечірці Vanity Fair у Венеції у вересні 2011 року/ Getty Images

Минуло ще трохи часу — і він подався на літній бал у Гайд-парк. У ролі господарки балу була російська модель Катерина Єлізарова. Молоді люди трохи поговорили — і вранці британські ЗМІ зарясніли заголовками: з’явилася нова зіркова пара!

Їхні стосунки, що тривали близько року, навряд чи можна назвати романом. Інтелектуал Бен, який не мислить життя без літератури, швидко зрозумів, що з Катею йому говорити нема про що. І склав для неї список творів британської класики, які їй слід було прочитати насамперед. Проте Катя зізналася, що читає «Роботу над собою» Станіславського… англійською мовою. Дізнавшись про це, Бен розреготався.

Ганяючись за парочкою, папараці зовсім збилися з ніг, але все, що їм вдалося впіймати в об’єктив, — це кілька поцілунків.

Катя Елизарова
Катерина Єлізарова, червень 2013 року / Фото: Getty Images

Ще стрімкіше Бену приписали зв’язок з Лів Тайлер. А сталося це так. У свій час Бен був зайнятий відразу в декількох голлівудських картинах і багато часу проводив у США. Якось на виході з кінотеатру папараці зняли його з Лів. Актори трималися нарізно, але газетярі відзначили, що настрій у них чудовий. І чутки не змусили на себе чекати: перед нами нова зіркова пара!

Натомість модель, красуню та спадкоємницю медіаімперії Лідію Херст називали тією, яка може стати обраницею Бена. Думаю, частка істини у цьому була. Лідія красива, розумна та талановита. Закінчивши університет, вона незабаром здобула титул «Кращої міжнародної моделі», спробувала себе в ролі актриси та журналістки. А історія її народження цікавіша, ніж багато фільмів.

Річ у тім, що її маму в юності взяли в заручники терористи і змусили вступити до їхньої банди. З ними дівчина грабувала банки, займалася виробництвом вибухівки та угонами машин. Коли ж їй ухвалили вирок, а потім указом президента США помилували, вона вийшла заміж за свого охоронця і народила Лідію… Впевнена: ця історія справила враження на Бена. Але, мабуть, цього йому здалося замало.

Зізнатися, я вже стомилася описувати пригоди Бена. Тому що він не Казанова, а серйозний чоловік. Просто не всім так щастить: раз і в яблучко! І все-таки ще одну плітку я вам опишу. Вона з’явилася одразу після виходу на екран серії «Скандал у Богемії» із саги «Шерлок». У цьому фільмі детектива намагається спокусити така собі Ірен Адлер, яку грала Лара Пулвер. А оскільки і Ірен, і Лара — чарівні та розумні, медіапростором одразу ж розлетілася чутка: коханці на екрані зустрічаються в житті!

6 (1)

– Неправда, Лара зустрічається з іншим актором! – стверджували в мережі одні.

— Ну і що з того? — пирхали інші. — Дивлячись на деякі сцени, просто неможливо повірити, що Бен і Лара не мають роману. В одній Лара б’є батогом Бена так, що він стогне. В іншій з’являється перед Голмсом і Ватсоном в чому мати народила. А без закоханості у партнера добре не зіграєш, це всім відомо!

Але журналісти не гадали. А побачивши у світі Бена з новою дівчиною, бігли до його зведеної сестрички. Навчена життєвим досвідом Трейсі, якій перевалило за п’ятдесят, їх не розчаровувала і дуже охоче давала коментарі:

— Мій брат неймовірно начитаний, він справжній інтелектуал. І на відміну від Голмса прагне створити міцну сім’ю. Але його дівчині треба бути дуже розумною штучкою!

Останнім часом вона почала висловлювати ще одне припущення:

— Думаю, жінка Бена не повинна мати стосунку до кіноіндустрії та шоу-бізнесу. Вона буде щаслива стежити за домом, поки він зайнятий кар’єрою.

Еге ж, посміювалася я, слухаючи Трейсі. Головне, що з цього приводу думає Бен! А він думав так, як я й очікувала:

— Моя ідеальна дівчина — кумедна та розумна. Щоб добре виглядати, їй не треба одягати дорогі прикраси та вбрання. Сексуальна та, з якою цікаво говорити. Але почуття гумору також дуже сексуальне.

Бенедикт Камбербэтч и его жена Софи Хантер
Бенедикт Камбербетч і його дружина Софі Гантер

Згадуючи нашу єдину зустріч, я підрахувала, що він засміявся шість разів, а вже посміхався зовсім нескінченно. І на мені були звичайний джемпер та спідниця. Цікаво, мене він вважав сексуальною?..

Все, Сесіль, час на прийом до колеги, у тебе з’явилася нав’язлива ідея – Бен, – сказала я сама собі. Взагалі психоаналітик повинен проходити аналіз раз на п’ять років. Але мені треба було терміново розібратись у собі. О, світобудово, ну навіщо ти так все заплутала та ускладнила моє життя? Без твоїх квестів і шарад у мене все було під контролем!

Мабуть, мій крик душі був почутий. Спершу я — тільки не смійтеся! – послизнулася в басейні і зламала праву руку. А коли гіпс зняли, почала розгрібати роботу, що накопичилася за місяць, приймати складних клієнтів, а ночами читати дисертації і писати рецензії. Потім зателефонувала мама і повідомила, що у тата інфаркт. Зрозуміло, я все кинула і на два тижні поїхала до Шефілда, де стала доглядальницею і для тата, і для мами. Словом, все так закрутилося!

А потім я повернулася додому — і… у розділі «Майбутні весілля» газети The Times від 5 листопада я натрапила на оголошення: «Містер Б. Т. Камбербетч і міс С. І. Гантер публічно оголошують про свої заручини». Ноги в мене підкосилися, я впала на стілець і почала чекати, що зараз світобудова видасть мені повне досьє про катастрофу. Однак час минав — а жодної інформації не надходило. Я покрутила головою, потерла скроні і навіть чогось тричі відтислася від підлоги. Але нічого не сталося!

І отут до мене нарешті дійшло: з того дня, як я обурилася діями світобудови, вона відключила мене від світового джерела знань. І тепер ніякого “другого я” більше немає. Я була в шоці: десять років відчувати себе alter ego Бенедикта Камбербетча, а тепер залишитися самотньою?! Але слідом за цим прийшло ще одне відчуття: нерозділене почуття до Бена пішло, і тепер мені більше не доведеться страждати. О, яке ж це було полегшення! Я підкинула подушку до стелі і закричала на весь будинок: Камбер, я вільна!

Софи Хантер и Бенедикт Камбербэтч
Софі Гантер і Бенедикт Камбербетч / Фото: Getty Images

Коли ж буря вщухла, я відкрила ноутбук і до півночі просиділа в інтернеті, шукаючи інформацію про Софі Гантер. Адже Бен, як і раніше, залишається для мене близькою людиною, і я так хочу, щоб цього разу він не помилився у виборі!

Виявилося, що вони познайомилися ще шість років тому на зйомках трилера «Казки бурлеску», де обидва грали. Але оскільки Бен був закоханий в Олівію, вони стали просто друзями з Софі. А романтичні стосунки розпочалися лише минулого літа. Але Софі та Бен ретельно приховували свій роман, навіть у ресторани приходили та йшли порізно.

Вперше їх помітили разом у червні на чемпіонаті з тенісу у Парижі. Потім у вересні – на весіллі шкільного друга Бена. А після оголошення про заручини вони вперше разом побачили світ: Софі приїхала з Беном до Нью-Йорка на прем’єрний показ його нового фільму «Гра в імітацію».

Перший вихід у світ Бена і Софі як пари: нью-йоркська прем’єра “Гри в імітацію” в листопаді 2014 року/ Фото: Getty Images

До речі, у фільмі Бен зіграв відомого математика, за що його оголосили номінантом на «Оскар». Дізнавшись про це, Бен відразу подзвонив батькам. «Мабуть, це був найгірший момент у моєму житті», – сказав він журналістам.

“Вона дуже класна!” – захоплюється нареченою Бен. І правильно робить. Софі закінчила Оксфорд, де вивчала французьку та італійську, та театральну школу в Парижі. Вона не лише успішна актриса, а й співачка, драматург, режисерка драми та опери, володарка престижних премій… А головне, вона любить Бена та пишається ним!

Софи Хантер и Бенедикт Камбербэтч
Софі Гантер і Бенедикт Камбербетч на врученні “Золотого глобусу” в січні 2015 року / Фото: Getty Images

З минулих «файлів» всесвіту я пам’ятаю, що, незважаючи на всю свою гіперактивність, Бен — домосід. Він любить випити і подивитися хороше кіно, а читання книг вважає найкращим підживленням для мозку. Я думаю, тепер, коли він таким чином відпочиватиме удвох із Софі, домашні вечори стануть нірваною…

Минуло ще трохи більше двох місяців. І одного разу, купивши в кіоску газету, я прочитала новину про те, що Бенедикт Камбербетч стане батьком. Софі чекає на малюка! — зраділа я, наче за подругу. І Бен нарешті буде цілком щасливим. Хай буде, він на це заслужив. Вже хоча б тому, що навчив мене розфарбовувати світ у всі кольори веселки.

Софи Хантер и Бенедикт Камбербэтч
Софі Гантер і Бенедикт Камбербетч на врученні “Оскарів” 22 лютого 2015 року / Getty Images

Підготовлено за матеріалами журналу “Караван історій”


Софі Гантер народила Камбербетчу сина 1 червня 2015 року. Хлопчика назвали Кристофером. У березні 2017 року у Бена і Софі народився іще один син – Гел Оден Камбербетч.